Учені вважають, що навколо надмасивних чорних дір відбуваються зіткнення чорних дір меншого розміру.
У центрах майже всіх галактик у Всесвіті знаходяться надмасивні чорні діри. Більшість з них є не активними, тобто не поглинають матерію. Але іноді вони проявляють свою активність і в цей час навколо чорних дір формуються акреційні диски з матерії, яка потім падає всередину космічного монстра. Автори нового дослідження, опублікованого у виданні Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, вважають, що всередині акреційних дисків можуть взаємодіяти менші чорні діри зоряної маси та навіть опинитися в заторах під час руху, пише IFLScience.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Нове дослідження було націлене на розуміння середовища аккреційних дисків чорних дір і того, як вони можуть сприяти або не сприяти зіткненню чорних дір зоряної маси всередині цих дисків. За словами вчених, газ у дисках і самі чорні діри взаємодіють таким чином, що це змушує найщільніші і найдивніші об'єкти у Всесвіті переміщатися в певні зони.
Цими зонами є своєрідні перехрестя, які вчені назвали міграційними пастками. Саме в цих місцях виникають затори з чорних дір. Що більше чорних дір зоряної маси перебуває в цих зонах, то більша ймовірність їхніх зіткнень. Але міграційні пастки залежать від властивостей надмасивної чорної діри і вчені вважають, що найактивніші подібні об'єкти найімовірніше не мають таких пасток.
За словами вчених, теплові ефекти впливають на розташування і стабільність перехресть, де стикаються чорні діри зоряної маси. Тому таких міграційних пасток не можна виявити навколо чорної діри в центрах галактик з активними ядрами, які мають найбільшу яскравість.
Активні ядра галактик часто мають настільки величезну яскравість, що еквівалентна світлу всіх зірок у такій галактиці. Це яскраве світло створюють акреційні диски надмасивних чорних дір, де речовина нагрівається до величезних температур за рахунок швидкого руху.
Активні ядра також впливають на еволюцію самих галактик, тому більш точне розуміння їхньої структури допомагає зрозуміти, який вплив вони можуть мати на галактику в майбутньому. Але не тільки надмасивні чорні діри впливають на еволюцію галактик. Чорні діри зоряної маси також це роблять. За словами вчених, сучасні технології дають змогу вивчати зіткнення маленьких чорних дір і пошук тих місць, де ці зіткнення відбуваються частіше, має важливе значення для астрономії.
Автори дослідження кажуть, що незважаючи на важливе відкриття, ще дуже багато залишається невідомим про фізику чорних дір, а також їхніх аккреційних дисків. За слова мучених, тепер вони стали ближче до відкриття того, де і як чорні діри стикаються в ядрах галактик.
Фокус уже писав про те, що у Сонця не вистачає маси, щоб після смерті перетвориться на чорну діру. Замість цього наша зірка стане білим карликом. Але що було б із Землею, якби Сонце могло стати чорною дірою? Виявляється, що для планети це був би не найгірший варіант розвитку подій.
Також Фокус писав про те, що космічний телескоп TESS уперше виявив блукаючу планету, яка гравітаційно не пов'язана із зіркою. Це не перше виявлення таких планет, але перше саме для телескопа, який займається пошуком звичайних світів поза Сонячною системою.