Пам’яті підполковника поліції Олександра Гостіщева

Справжній патріот України, хоробрий воїн, підполковник поліції, командир славетного штурмового полку «Цунамі» бригади Нацполіції «Лють» – так про Олександра Гостіщева говорили, говорять та будуть говорити його друзі, бойові побратими та підлеглі.

15 березня 2024 року об 11:05 росіяни нанесли ракетний удар по Одесі, постраждало чимало будинків приватного сектору міста, потрібно було негайно рятувати поранених. Перебуваючи поряд, Олександр Гостіщев, першим прийшов на допомогу постраждалим і розпочав розбирати завали. Однак росіяни підступно вдарили вдруге у те саме місце. Від удару Олександр отримав поранення, не сумісне із життям.

У тому, що Олександр кинувся рятувати інших, не думаючи про себе, немає нічого дивного. Усе своє життя він рятував, підтримував, боровся з ворогом.

«Олександр був символом сили, мужності та відданості своїй країні, а його втрата стала великим ударом не тільки для нашої бригади, а і для всієї поліцейської родини», – саме так про командира сказали бійці полку «Цунамі» у Фейсбуці.

Народився Олександр Гостіщев 19 лютого 1983 року у Дніпропетровську (нині Дніпро). Закінчив Український державний хіміко-технічний університет, 2017 року отримав другу вищу освіту за спеціальністю «право» у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ. До 2014 року працював на приватному підприємстві директором з розвитку.

На запитання про родину в останньому інтерв’ю, опублікованому на сторінці полку «Цунамі» у Фейсбуці, Олександр сказав: «Так, є діти, вся родина мене підтримує. Це у 2014 році ніхто не знав, де я знаходжуся. А тепер мій зять воює. Усі чоловіки у нашій сім’ї воюють. Зрозуміло, що складно, усі хвилюються, але така у нас робота».

«Він завжди вів за собою людей. Дніпро, Львівщина, Одещина, населені пункти прифронтових областей – тут він жив, працював, захищав, тут його знають та люблять. На жаль, війна забирає найкращих», – розповів про Олександра Гостіщева очільник Нацполіції Іван Вигівський.

Свій бойовий шлях Олександр Гостіщев розпочав 2014 року бійцем батальйону «Дніпро-1». «Він і я прийшли добровольцями під час формування першого добровольчого батальйону у складі МВС, батальйон «Дніпро-1». Разом прийшли, разом створювали, набирали цей підрозділ. Завдяки харизмі та внутрішньому духу Сашка його відразу призначили командувати першою ротою «Дніпра-1», – згадує ті часи побратим Гостіщева командир полку «Дніпро-1» (2014-2016) В’ячеслав Печенечко.

Ставши командиром роти, Гостіщев брав участь у боях на Донеччині. Завдяки успішній роботі батальйону тоді вдалося вивести з оточення в Іловайську 52 військовослужбовців ЗСУ.

З початком повномасштабного вторгнення Росії життя Олександра Гостіщева знову змінилося. «З 24 лютого треба було поміняти усі плани. Усе, що робилося до цього, все відклав. Тепер план один – перемогти Російську Федерацію на полі бою. Я чітко пам’ятаю, як почався перший ракетний обстріл Одеси, перші прильоти ракет по об’єктах…» – розповідав Олександр пізніше в інтерв’ю.  

Згадуючи перші дні широкомасштабного вторгнення побратим Олександра Сергій Морозов нагадав: «Можу впевнено сказати, що те, що в Одеській області погасили паніку була і заслуга Олександра».

З початком широкомасштабної війни Гостіщева призначили командувачем зведеного батальйону поліції Одеської області «Цунамі». У 2023 році на базі батальйону було створено штурмовий полк «Цунамі», який увійшов до складу об’єднаної штурмової бригади Національної поліції «Лють».

Бійці полку разом з підрозділами сил оборони України брали участь у звільненні Кліщіївки, що на Бахмутському напрямку, а також у бойових діях біля Майорська, Курдюмівки та Богданівки.

Гостіщев брав безпосередню участь у звільнені селища Давидів Брід та Херсона, за що нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Також він нагороджений відзнакою МВС «За службу державі» та нагородною зброєю за участь в антитерористичній операції. 

Через Фейсбук він не раз закликав усіх небайдужих ставати на захист Батьківщини. «Кожен, після нашої перемоги, повинен відповісти чесно своїм дітям, що він робив під час війни. Тому ми всіх чекаємо хто хоче знищувати ворога!» – писав Олександр.

Згадуючи героя, Сергій Морозов підсумував: «Він хотів жити у вільній країні, в якій не буде «руского міра», «рускої ідеї». Він серцем і душею вболівав за Україну».

20 березня 2024 року у Дніпрі з’явився сквер імені Олександра Гостіщева – на проспекті Героїв, між будинками №46 та №48.

На сайті Президента України зареєстрована електронна петиція, що закликає присвоїти звання Героя України (посмертно) підполковнику поліції Олександру Євгеновичу Гостіщеву.

Фото зі сторінки у Фейсбуці Олександра Гостіщева