Уявна нейтральність: Китай визначився, чого він прагне у війні в Україні
Уявна нейтральність: Китай визначився, чого він прагне у війні в Україні

Уявна нейтральність: Китай визначився, чого він прагне у війні в Україні

Візит державного секретаря США Ентоні Блінкена до Китаю відбувся незабаром після того, як президент Байден підписав пакет іноземної допомоги для стримування китайської агресії проти Тайваню. Частина законопроєктів також містить ймовірну заборону TikTok у США, аби обмежити зростаючий вплив КНР. Усе це, звісно, не до вподоби Пекіну.

Одне з головних завдань зустрічі в Китаї, яке анонсували американці, – переконати керівництво країни припинити підтримку військово-промислового комплексу Росії, завдяки якій та змогла швидко налагодити виробництво зброї в умовах західних санкцій. Кілька днів тому це не вдалося канцлеру Німеччини Шольцу.

Як показують результати перемовин, політика Китаю не тільки залишиться такою, якою була останнім часом, а буде навіть розвиватися у бік посилення готовності підтримати російські інтереси. Поразка РФ – не в інтересах китайців. Звісно, Америка й надалі намагатиметься зменшити масштаби цієї підтримки й у США є інструментарій це зробити, але невідомо, наскільки він небезпечний та важливий для КНР. Станом на сьогодні жодних дієвих загроз поки не запропоновано.

Про те, як США виголосили Китаю попередження через допомогу Росії та чи буде з цього зиск, – у матеріалі ОBOZ.UA.

Вибрали не ту сторону

Із заявами "про мир у всьому світі" Китай певний час позиціонував себе як нейтральна сторона в російсько-українській війні, але більше не може вважатися такою, нарешті заявили на Заході. Ентоні Блінкен після триденних переговорів різко попередив керівництво Китаю: припиніть експорт матеріалів, які дозволяють Росії відновлювати свою промислову базу, або отримаєте санкції США.

Китайські фірми постачають ключові компоненти для оборонно-промислової бази РФ, включно з мікроелектронікою та верстатами, які мають "серйозний вплив на війну в Україні" та становлять "зростаючу загрозу, якою є Росія для країн Європи", – зазначив Блінкен.

Та, здається, товариш Сі не тільки не змінить свою політику щодо стратегічного союзника, а буде намагатися ще більше розвивати цей напрям. Так, певною мірою війна в Україні не в інтересах Китаю, але ще більше він не зацікавлений у поразці РФ, адже після цього вся увага Заходу буде прикута вже до КНР. Куди краще й надалі качати з РФ ресурси за смішними цінами, поступово послаблювати потенційно-небезпечного сусіда та мати в його обличчі такий собі буфер стримування Заходу. Звісно, Америка й надалі намагатиметься зменшити масштаби російсько-китайської дружби, певний інструментарій для цього є, але невідомо, наскільки він небезпечний для КНР.

До того ж у Пекіні прагнуть, аби за результатами цієї війни, як би вона не завершилась, було створено світ, в якому будуть превалювати США і Китай, захищаючи свої сфери інтересів. Саме про це китайське керівництво мріє вже багато років. Для цього потрібно всього-на-всього добитися від США згоди на створення такого біполярного світу, що є поки проблемою. Не біда, значить, потрібно продовжувати дратувати Штати й чекати на пропозицію. Саме тому, як ще один крок до біполярного світу, Китаю на сьогодні все ж більш вигідна війна.

Досить яскраво цю позицію демонструють слова Сі Цзіньпіна під час зустрічі з Блінкеном, де він проголосив, що "великі країни повинні поводитися відповідно до статусу й виявляти широкі погляди та почуття. Саме Китай і Сполучені Штати повинні дати приклад, взяти на себе відповідальність за мир у всьому світі, створити можливості для розвитку всіх країн, забезпечити світ суспільними благами та відігравати позитивну роль у глобальному світі". Тобто Сі просто пропонує двом державам-суперменам взяти й поділити зони впливу та розвивати їх, звісно, на свій розсуд.

Для України це не варіант. Адже китайська концепція біполярного світу передбачає, що РФ перебуває у сфері інтересів Китаю, а Україна, як колишня республіка Союзу – у сфері впливу Росії. У Пекіні впевнені, якби не допомога Заходу, то Китай уже давно, разом із Путіним, зміг би "переконати" Україну вибрати той варіант цивілізаційного розвитку, який уже вирішений для неї в Пекіні та Москві, а саме – сателіту Росії.

Китай демонструє позицію

Саме тому нічого продуктивного для України від візиту Блінкена годі було й чекати. Сі Цзіньпін вирішив тонко продемонструвати американцям, що він думає про їхні санкційні пропозиції. Адже в той самий день, коли державний секретар США гостював у Пекіні та застерігав китайських товаришів від "продовження розвитку військово-технічної співпраці між КНР та РФ", міністр оборони РФ Шойгу та міністр оборони КНР Дун Цзюнь зустрілися на конференції Шанхайської організації співпраці в Казахстані та підтвердили "необхідність розвивати найтісніші двосторонні зв'язки між дружніми країнами". Вже давно відомо, що вони не обмежуються тільки військовими навчаннями та зустрічами міністрів військових відомств.

Тож Блінкен виказав передостаннє китайське попередження, мовляв, якщо Пекін не припинить свою військово-технічну співпрацю з Москвою, цю міру застосує Вашингтон. Як збираються реагувати в Китаї, було видно на ШОС, адже у китайців таких збігів просто не буває, там усе продумують на кілька кроків наперед. Синхронізація зазначених подій – із цього числа.

Сі в такий спосіб продемонстрував і США, і Путіну, що стратегічні відносини, які він вважає за необхідне сьогодні розвивати між КНР та РФ в їхньому протистоянні з Заходом, переглядатися не будуть, принаймні поки що. Росія потрібна Китаю, адже війна проти України ослабляє Захід, дозволяючи КНР посилювати свій вплив.

Діалог триває – це вже добре

"На мій погляд, не варто було очікувати від цього візиту чогось надзвичайного, крім підтвердження того, що діалог високого рівня триває. Візит Блінкена, як і раніше Шольца до Китаю, принципових змін у позицію КНР не вніс, так само як не відбулося і принципових змін позиції США", – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат Ігор Долгов, який очолював посольства України в ФРН, Туреччині, Бельгії та Грузії, місію України при НАТО, був заступником міністра закордонних справ України та заступником міністра оборони України.

"З обох боків підтверджено підходи до бачення сучасного світу. Висловлено ті ж самі позиції, які були раніше. Якщо США послідовно виступають із позицій, які сприяють подальшій ізоляції РФ, то Китай так само послідовно продовжує заявляти, що зберігає нейтралітет у війні та що відносини з Росією відбуваються суто в економічних рамках.

Хоча ми бачимо, що економічні взаємини в цьому випадку мають чітко визначений вектор, і він пролягає в бік високих технологій і особливо електроніки. РФ отримує з Китаю до 90% електронного обладнання, яке використовується для потреб російського ВПК. Є й інші ознаки того, що Китай компенсує досить успішно ті труднощі, в яких опинилася Росія після початку агресії із введенням санкцій з боку Заходу.

Днями в Росії відбулася виставка "Експо-електроніка", на якій Китай представляло понад 350 компаній. Три роки тому на такій самій виставці Китай було представлено десятком компаній. Ось це красномовно характеризує сьогоднішню динаміку відносин Китаю з РФ. І звичайно, що це нас ніяк не тішить, адже є свідченням того, що економіка Росії виживає, перебудовується завдяки співробітництву з Китаєм. Але разом з тим, і це теж наголошують китайці та сторонні експерти, жодних постачань летальної зброї поки не зафіксовано. Ба більше, є ознаки того, що китайські компанії, передусім китайські банки, побоюються американських та європейських санкцій і відмовляються від прямих транзакцій із російськими банками. Так само компанії. Розрахунки більшою частиною йдуть через якісь офшори чи інші шляхи. Тобто робиться все, щоб зменшити ризик для Китаю. І це означає, що ці санкції залишаються досить вагомим елементом, зокрема й у плані підтримки торговельних відносин з Росією", – зазначив Ігор Долгов.

Джерело матеріала
loader
loader