Міф про здорове харчування зруйновано: чому їжа в СРСР викликала ранні зморшки і сивину

Одним із ключових аргументів любителів порозмірковувати про те, якою хорошою країною був СРСР, є буцімто висока якість та натуральність продуктів харчування. Ці люди стверджують, що радянські громадяни їли виключно здорову їжу і тому були такими сильними та працьовитими.

Розвінчати цей міф вирішив білоруський блогер та дослідник радянського побуту Максим Мирович. За його даними, здорове харчування існувало в СРСР тільки на агітаційних матеріалах, а насправді люди харчувалися бідно та погано.

Якщо розглянути шкільні підручники 70-80-х років, то у них можна побачити ілюстрації, які демонструють бажаний спосіб харчування радянської людини. На сніданок якась каша (швидше за все манка або вівсянка), шматочок пирога і чай. На обід – порція жирного супу, пара сильно засмажених котлет та шматочок огірка. На вечерю – яєчня з сиром та бутерброд з маслом. Тобто, навіть на ідилічних зображеннях ми бачимо досить бідний і далекий від повноцінного раціон.

Але які страви у СРСР були популярними та доступними? Блогер наводить список за групами. Кожна з них була овіяна міфами та стереотипами, які не витримують критики.

Супи. Радянська пропаганда переконувала, що гаряча і рідка страва на обід рятує від гастриту та інших захворювань шлунково-кишкового тракту. Але в їдальнях Країни Рад супи варили з переморожених кісток, неякісних овочів, залежалих круп та низькопробних макаронів. В результаті страва мала неприємний вигляд та запах і не містила маже ніяких поживних речовин. Проте супи було зручно готувати на велику кількість людей або, якщо йдеться про домашнє харчування, на кілька днів наперед. Їх варили у великих каструлях і розігрівали за необхідністю.

Каші. У тих кількостях, в яких пропонувалось споживати каші жителям СРСР, такі страви користі не несуть. Адже основний поживний елемент круп – це вуглеводи. Для повноцінного харчування потрібні також білки та якісні жири, достатня кількість клітковини з овочів. А от тарілку вівсянки з хлібом щодня якісним харчуванням не назвеш. Проте каші давали робітникам енергію для важкої фізичної праці, тому їм і віддавали перевагу. За дешевизну і "нажористість" каші також були популярними в армійських та тюремних їдальнях.

Макарони. Якісні макарони готуються з твердих сортів пшениці. В СРСР для їх виготовлення брали те, що вдавалось виростити. Нерідко це була пшениця з великим вмістом клейковини, тому й приготування макаронів більше нагадувало варіння клейстеру. На додачу страва була ще одним джерелом вуглеводів з малим вмістом інших поживних речовин.

Картопля. Картоплю в СРСР полюбляли за те, що її можна готувати різними способами – смажити, варити в кожушках, пекти, робити з неї пюре. Овоч вносив хоч якесь різноманіття у бідне меню радянської людини. За помірного споживання картопля може бути корисною, адже містить невелику частку білка, трошки клітковини, певні вітаміни та мінерали. Але в основному це ті ж таки вуглеводи.

Бутерброди. В радянські часи бутерброди могли бути навіть святковою стравою. Досить згадати варіант із шпротами, який подавали до новорічного столу. Але таким чином економили продукти, адже маленька рибинка і прозора скибочка огірка клались на досить товстий кусень хліба. В будні дні в бутерброд клали, що прийдеться – яєшню, дешеву ковбасу, неякісний сир. Все для того, щоби збагатити вуглеводний раціон хоч якимись іще поживними речовинами.

Цукерки та варення. Солодощі в СРСР виготовляли з величезною кількістю цукру, а замість натурального какао використовували сурогати. Такі десерти добре відбивали апетит, але не приносили жодної користі. І, знову ж таки, були джерелом величезної кількості вуглеводів.

Яйця. Курячі яйця є найдешевшим типом тваринного білка. У збалансованому раціоні вони займають досить невелику частку. Але радянські громадяни змушені були споживати цей продукт у великих кількостях, щоби компенсувати нестачу інших білків. І на додачу отримували ударну дозу не дуже корисного холестерину.

Сосиски, ковбаси, субпродукти. Дефіцит цільного м’яса в СРСР намагались компенсувати так званими м’ясними виробами та субпродуктами. Вони були популярні ще й тому, що у фарш можна було додати величезну кількість сторонніх інгредієнтів, які би робили продукт ситним, хоча і не містили достатньо поживних складників. У громадян навіть популярним був жарт про те, що докторська ковбаса складається більшою мірою з туалетного паперу.

Хліб. Навіть не аналізуючи якість хліба, який випікався радянськими хлібзаводами, достатньо пригадати звичку жителів СРСР їсти з хлібом абсолютно усе, навіть макарони, які по своїй суті теж є борошняним продуктом. Так люди рятували себе від відчуття голоду, адже доступні продукти не тільки не покривали потребу у поживних речовинах, на них існував значний дефіцит і дістати ту ж ковбасу, навіть погану, було цілим квестом.

Якщо зараз подивитись на фотографії радянських людей, можна помітити наслідки такого харчування. У багатьох погана шкіра з ранніми зморшками, передчасно посивіле волосся, надмірна вага через споживання великої кількості вуглеводів, зіпсовані зуби.

Раніше OBOZ.UA розповідав, яких 7 звичайних продуктів не було в СРСР.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.