Національний банк України продовжує робити кроки з валютної лібералізації та заявив про впровадження «найбільшого пакету» пом'якшення валютних обмежень для підприємств з початку повномасштабної війни.
«Ці зміни дадуть змогу мінімізувати ймовірність дефолтів українських позичальників та забезпечать сприятливіші умови для реструктуризації зовнішніх кредитів, а також поліпшать умови для залучення нового капіталу в Україну», – йдеться у повідомленні НБУ від третього травня.
Більшість змін почне працювати з 4 травня, лише можливість репатріювати «нові» дивіденди запрацює з 13 травня, уточнюють в НБУ.
Скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт та послуг
Бізнес зможе купувати та переказувати іноземну валюту за кордон для проведення операцій з імпорту робіт та послуг. З огляду на це НБУ звернеться до Уряду з пропозицією щодо скасування постанови Кабміну від 24 лютого 2022 року №153 «Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту».
Окремо забезпечена можливість бізнесу купувати валюту та переказувати кошти за кордон для оплати аеропортових та портових зборів, штрафів, а також членських внесків.
У Нацбанку впевнені, що це сприятиме поступовому збільшенню надходження експортної виручки в Україну.
Можливість бізнесу репатріювати «нові» дивіденди
Підприємства матимуть змогу репатріювати дивіденди за корпоративними правами чи акціями за кордон, що нараховані за результатами діяльності за період, що розпочинається з 1 січня 2024 року. Пом'якшення не стосується виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди чи резервного капіталу.
Щомісячний ліміт для репатріації «нових» дивідендів – 1 млн євро в еквіваленті.
Можливість переказувати кошти за кордон за лізингом/орендою
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці матимуть змогу переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу/оренди без додаткових обмежень щодо предмету лізингу/оренди, а також дати укладення договору.
Пом'якшуються обмеження в частині погашення «нових» зовнішніх кредитів
НБУ спростив умови для купівлі валюти резидентами з метою обслуговування й повернення «нових» зовнішніх кредитів, кошти за якими надходять в іноземній валюті з-за кордону після 20 червня 2023 року на рахунки позичальників в українських банках.
- З трьох до одного року зменшено мінімальний строк користування «новим» кредитом.
- Заборона купувати валюту для погашення «нових» кредитів застосовуватиметься виключно для погашення короткострокових кредитів строком до одного року.
- НБУ дасть змогу бізнесу купувати іноземну валюту для сплати процентів за «новими» кредитами, незалежно від строку користування кредитом.
Надана можливість погашати проценти за «старими» зовнішніми кредитами
Позичальники матимуть змогу переказувати кошти за кордон для оплати процентних платежів за «старими» зовнішніми кредитами, що відповідно до умов кредитного договору підлягають сплаті в період із 24 лютого 2022 року.
У межах одного договору для прострочених (станом на 1 травня 2024 року) процентних платежів надано можливість переказувати не більше 1 млн євро в еквіваленті за один календарний квартал.
Для захисту макрофінансової стабільності також передбачено додаткові умови для проведення таких операцій:
- відсутність простроченої заборгованості за відповідним кредитним договором станом на 24 лютого 2022 року;
- заборонено здійснювати купівлю та переказ коштів за рахунок кредитів чи позик, отриманих від резидентів;
- не передбачене дострокове виконання платежів чи реструктуризація прострочених платежів.
Пом'якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній
НБУ дасть змогу представництвам міжнародних карткових платіжних систем та іноземних авіакомпаній купувати та переказувати іноземну валюту за кордон на рахунок нерезидента-юридичної особи, чиї інтереси ці представництва представляють в Україні.
Щомісячний ліміт для проведення таких операцій (одним представництвом однієї компанії) встановлено на рівні 5 млн євро в еквіваленті.
Нагадаємо, на думку доктора економічних наук та члена Ради Національного банку (2016-2023) Богдана Данилишина, неточний прогноз інфляційних процесів експертами Національного банку спровокував додаткові витрати в економіці. Збитки в підсумку отримав як держсектор, так і бізнес.