Так більше ніхто не робить: про які великодні традиції забули в Україні через СРСР

За часів Радянського союзу в Україні не лише забороняли певні слова, а й викорінювали багато традицій. Особливо це стосувалося всього, що пов’язане з релігією та святами.

Не оминули репресії стороною і Великдень. Про це розповіла "РБК-Україна" кандидатка історичних наук Інституту народознавства НАН України Анастасія Кривенко.

Вона зазначає, що через активну боротьбу з традиціями, частина з них виявилася назавжди забутою. Наприклад, у ніч із суботи на великодню неділю біля церкви розпалювали багаття. У цьому багатті спалювали всякі непотрібні речі, на зразок старих возів, коліс, особистих речей і навіть занепалих хрестів з могил.

"З релігійної точки зору — це було чергування біля гробу Господнього, а з народного — всі мешканці села мали бути присутніми — хтось у церкві, хтось біля вогню. Якщо якась жінка туди не прийде, інші підозрювали її в тому, що вона відьма", — зазначила Кривенко.

Постраждав через це і фольклор, а веснянки, наприклад, тепер співають лише на Великодні свята, хоча раніше це тривало з початку березня до Зелених свят.

"Багато фольклору заборонялося, забулося. Пісні, які колись мали сакральне значення і були призначені, щоб призвати весну, зараз втратили сенс і перетворилися на дитячі ігри, іграшки", — додала вона.

Кривенко зазначила, що хоч після відновлення незалежності у деяких частинах України ці традиції почали відроджувати, але повноцінно їх відродити вже не вийде.

Раніше "Телеграф" писав, чому молоко у трикутній пачці стало популярним у СРСР і як це пов’язано з дефіцитом.