Заміна Кримського мосту: як уповільнити будівництво залізничного сполучення для армії РФ на південному сході України

Часті удари ракетами та дронами змусили росіян кратно зменшити перевезення військової техніки, зброї та інших товарів для армійського постачання Кримським мостом. Результати атаки на споруду 17 липня 2023 року безпілотниками, підрив проїжджої частини та залізничної (з/д) лінії показали, що краще зосередитися на сухопутних маршрутах через тимчасово окуповані території України, пише британська газета The Independent.

Силам оборони України варто зосередити увагу на залізничній логістиці ЗС РФ у Мелітополі, Бердянську та Маріуполі. Через ці міста прокладаються нові шляхи для зв'язку окупованих українських регіонів із Кримом і материковою Росією.

Припинення використання Керченського мосту для поповнення запасів ЗС РФ збіглося з різким збільшенням вантажоперевезень через Тамань у Ростовській області, розповідає виданню засновник OSINT-агентства Molfar Артем Старосек.

Нова залізнична лінія від селища Якимівка поруч із Мелітополем простягається до Бердянська, Маріуполя і доходить до російського міста Ростов. Ймовірно, російські війська використають її під час нового наступу, який очікується влітку, зауважують експерти.

Старосек припустив, що Україна могла б націлитися на ці сухопутні маршрути, а не витрачати ресурси на Кримський міст. Західна допомога має дозволити ЗСУ завдати ударів по цих активних точках.

Бердянськ з'єднають із Мелітополем до кінця літа

Супутникові знімки агентства Molfar показують, що за останні три місяці Кримським мостом не проходив жоден поїзд із військовою технікою. Лише 29 лютого 2024 року було помічено один поїзд із 55 вагонами палива. За словами глави СБУ Василя Малюка, раніше мостом щодня проходило до 46 поїздів зі зброєю, а зараз ним курсують чотири пасажирські та один товарний потяг за день.

Скорочення використання Керченського мосту для поповнення запасів ЗС РФ збіглося з різким збільшенням вантажоперевезень через Тамань у Ростовській області, розповідає Артем Старосек.

Важливо Битва за Крим: де слабкі місця Росії та яка зброя потрібна Україні, щоб повернути півострів

Не варто забувати про важливість залізничного сполучення вздовж північного узбережжя Азовського моря. Росіяни обрали безпечний маршрут для залізничного сполучення Бердянська з Мелітополем: вони не підходять до Токмака і не потрапляють під удари ЗСУ.

Повна реалізація ідеї змусить Москву витратитися, але ресурси знайдуться, переконаний колишній спікер Генштабу ЗСУ, військовий експерт Владислав Селезньов.

У разі повноцінного запуску залізничних маршрутів на тимчасово окупованих територіях, Україна отримає багато клопоту, адже РФ посилить лінію постачання свого контингенту на півдні Запорізької та окупованій частині Херсонської областей, пояснює він Фокусу.

Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко ще 2 травня повідомив про запуск першого поїзда з Маріупольського порту до станції Волноваха. У порту бачили партію бетонних укріплень для будівництва фортифікацій.

"Будують росіяни швидко, їм треба створити безперебійну і захищену мережу залізничного сполучення для збільшення військових ресурсів", — зауважує Селезньов.

Іншим важливим аспектом постачання армії Росії є поромна переправа через Керченську протоку. З Тамані військові вантажі везуть у Керч пороми, а потім відвозять на потягах до Джанкоя, підсумував аналітик.

Кримський міст працює: цистерни привозять ПММ, а пасажирські вагони — особовий склад

Перевезення техніки, боєприпасів та інших товарів для загарбників залізничною гілкою Керченського мосту триває досі, зазначає військовий оглядач Олександр Коваленко.

До Керчі регулярно прибувають потяги, а кримські моніторингові канали постійно фіксують і повідомляють про відвантаження. Цистернами доставляються паливно-мастильні матеріали, а на пасажирських вагонах перебуває особовий склад. Крим давно перетворився на транзитний і логістичний вузол, замінити який не вийде жодною дорогою через Маріуполь і Бердянськ, вважає експерт.

"Жодна нова логістична гілка не зможе забезпечити повністю і в режимі 24/7 південне угруповання російських окупаційних військ чисельністю майже 200 тисяч осіб", — підкреслює Коваленко.

Нагадаємо, МЗС Росії 3 травня погрожувало "нищівним ударом відплати" за атаку на Кримський міст. Російське відомство акцентувало увагу на майбутніх поставках Україні винищувачів F-16, які можуть застосувати для удару по конструкції.

Фокус раніше писав про атаку на Кримський міст у жовтні 2022 року. За версією вибухотехнічної експертизи з Росії, Україна використовувала тверде ракетне паливо з перхлоратами калію або натрію, а також дрібнодисперсними металами.