Парламент проголосував у другому читанні за закон про збільшення штрафів за порушення мобілізації та військового обліку. Фокус розбирався, які зміни передбачає документ.
Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративне правопорушення за порушення мобілізації. Документ підтримали 256 нардепів.
Закон передбачає збільшення штрафів за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку [стаття 210 КУпАП]:
- у мирний час — від 3 400 до 5 100 грн (було від 510 до 850 грн);
- повторно протягом року — від 5 100 до 8 500 грн (було від 850 до 1 700 грн);
- в особливий період — від 17 000 до 25 500 грн.
За порушення законодавства про оборону, військовий обов'язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію [стаття 210-1 КУпАП] передбачено такі штрафи:
- у мирний час — від 5 100 до 8 500 грн для громадян; від 17 000 до 25 500 грн — для посадових і юридичних осіб;
- повторно протягом року — від 8 500 до 11 900 грн для громадян, від 25 500 до 34 000 грн — для посадових і юридичних осіб;
- в особливий період — від 17 000 до 25 500 грн для громадян, від 34 000 до 51 000 грн — для посадових і юридичних осіб.
Штрафи накладатимуть протягом трьох місяців із дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з моменту його вчинення.
Збільшили штрафи
За словами члена комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Олександра Бакумова, парламент підтримав збільшення штрафів за порушення військового обов'язку, проте в рази менше, ніж пропонували в уряді.
"Кабмін пропонував збільшити розмір штрафів до 204 000 грн. Профільний комітет запропонував свої правки, парламент їх підтримав. За порушення правил військового обліку в мирний час передбачено штраф від 3 400 до 5 100 грн. При повторному порушенні — від 5 100 до 8 500 грн. Йдеться про ті випадки, коли людина не оновила дані в ТЦК, не стала на військовий облік. Якщо ми говоримо про адміністративну відповідальність в особливий період — розмір штрафів становитиме від 17 000 грн до 20 500 грн. Більше ми нічого не підтримали. Зокрема жодних змін до кримінального кодексу", — пояснює Фокусу нардеп.
Політик додає, що профільний комітет зробив примітку, щоб військкомати не зловживали повноваженнями. Людину не можуть оштрафувати за те, що вона не оновила дані в ТЦК, якщо ці дані військкомат може отримати з державних реєстрів.
"Теоретично щоразу треба повідомляти ТЦК, що оновив паспорт, отримав права або диплом про вищу освіту. Усе це могло стати приводом для винесення постанови про адміністративну відповідальність. Але ми це передбачили і зробили примітку — статті 210, а також 210-1 КУпАП не використовуються в тому випадку, якщо власники електронного реєстру можуть отримати персональні дані людини з інших державних реєстрів. Держава знає, що людина поміняла паспорт або отримала права. Що держава не знає, то це контактні дані та фактичне місце проживання людини. Ось ці дані потрібно оновити", — продовжує Бакумов.
Постанова без протоколу
Крім 210 статті КУпАП, новий закон вносить зміни до 210-1 статті КУпАП, де йдеться про порушення законодавства про оборону, військовий обов'язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За словами нардепа, якщо людина не з'явилася за повісткою, в умовах воєнного часу її штрафують від 17 000 до 20 500 грн. Для юридичних і посадових осіб передбачено штрафи від 34 000 до 51 000 грн.
Постанову про адміністративну відповідальність за вказаними статтями складає керівник ТЦК. Важлива зміна — тепер для цього не потрібен протокол. Тобто штрафувати будуть заочно.
"Протокол потрібно складати в присутності порушника. Але не завжди його можна знайти і доставити в ТЦК, щоб притягнути до відповідальності. Тому ми дозволили в особливий період оформляти постанови про адміністративні порушення без протоколу. Людина може оскаржити рішення в суді, якщо воно було винесено незаконно", — додає Бакумов.
Що стосується строків, за словами нардепа, Кабмін пропонував збільшити період притягнення до відповідальності та накладення штрафів до трьох років. У комітеті ініціативу не підтримали. Стягнути штраф за вказаними статтями можуть протягом року. А скласти постанови військкомати мають протягом трьох місяців з моменту виявлення факту правопорушення. Тобто якщо ТЦК виявили 1 вересня, що людина не оновила дані, у них є час до 1 грудня, щоб винести постанову.
Після цього військкомат може направити запит до виконавчої служби покарання, щоб накласти арешт на рахунок порушника.
"Якщо порушив ПДР і не заплатив штраф, поліція передає матеріали виконавчій службі. Виконавча служба може накласти арешт на рахунок. У разі порушення військового обліку — те саме. Якихось особливостей немає, крім строків притягнення до відповідальності. Думаю, у нас будуть ще підзаконні акти, які окреслять, як військкомати мають повідомити людину про адміністративну відповідальність", — резюмує нардеп.
Закон набуде чинності після того, як президент поставить підпис. За словами політика, це може статися пізніше 18 травня, коли запрацюють нові правила мобілізації.
Фокус раніше писав, хто і за які "поради" під час дії воєнного стану може потрапити в поле зору СБУ.
Фокус також розбирався, чи впорається система ВЛК з додатковим навантаженням після набуття чинності закону про мобілізацію.