Це не день смутку, а день віри, що ми зустрінемося з близькими, з якими нас розлучила смерть
На дев’ятий день після Великодня у християн східного обряду наступають поминальні дні, Радониця, яку в народі також називають Гробки або Проводи. Це час поминання померлих, люди відвідують могили близьких та читають молитви за їхні душі кілька днів.
"Телеграф" розповідає про традиції Радониці. Цього року її дата припадає на вівторок, 14 травня. Таким чином, поминальні дні припадають на 12–15 травня.
У день Гробків у храмах служать літургію та вечірнє богослужіння. Їх завершують повною панахидою з великодніми піснеспівами. Після цього віряни йдуть на цвинтарі, моляться за покійних близьких, залишають на їхніх могилах квіти.
Назва "Радониця" означає "радісна молитва за померлих". Цей день уособлює радість воскресіння Христа і нагадує про майбутнє воскресіння мертвих.
Це не день смутку, а день віри, що ми зустрінемося з близькими, з якими нас розлучила смерть. Християни вірять, що померлі не перестають існувати, їхні душі живуть із Христом. На Радоницю замість скорботи за померлими, з ними ділять радість Пасхи, знаходячи у Воскресінні Христа надію й на їхнє воскресіння одного разу.
У Проводи заведено відвідувати богослужіння та молитися за померлих. Перед службою можна подати записку з іменами померлих для поминання. Після завершення служби прийнято відвідувати цвинтарі для молитов за тих, хто пішов, і поминання їх.
Тексти молитов за покійних:
Упокой, Господи, душі рабів Твоїх (імена),
прости їм усі гріхи їх, вільні і невільні,
даруй їм Царство Твоє Небесне і сотвори їм вічную пам’ять.
***
Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилих рабів Твоїх (імена)
і, як Благий і Чоловіколюбець, що гріхи відпускаєш і неправду знищуєш, ослаб, відпусти і прости всі провини їх вільні й невільні,
визволи їх від вічної муки і вогню геєнського і даруй їм причастя й насолоду вічних Твоїх благ, що Ти приготував для тих, хто любить Тебе.
Бо вони хоч і згрішили, але не відступили від Тебе, а несумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа вірували, у Тройці славимого Бога і Тройцю в Єдиниці православно до останнього подиху свого сповідували.
Тому милостивим будь до них, і віру в Тебе замість діл прийми, і зі святими Твоїми, як Щедрий, упокой, бо немає людини, щоб жила і не згрішила.
Бо Ти один без усякого гріха, і правда Твоя – правда вічна; і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.