Зворотний бік Місяця фотографували космічні апарати, а один навіть зміг там приземлитися, але окрім як із космосу цю півкулю Місяця побачити не можна. Для цього є причини.
Із Землі люди ніколи не можуть побачити зворотний бік Місяця, хоча вперше його сфотографував радянський космічний апарат "Луна-3" ще в 1959 році. Відтоді кілька орбітальних апаратів NASA робили знімки прихованої від нас півкулі Місяця. А 2019 року вперше в історії посадку там здійснив китайський модуль "Чан'е-4". Зворотний бік Місяця також вкритий кратерами, як і зворотний до нас бік, хоча на ньому розташовано менше місячних морів. Але чому із Землі не можна побачити цей загадковий регіон? Про це пише Live Science.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Якщо вночі подивитися на Місяць, то може здатися, що він є нерухомим і взагалі не обертається навколо Землі, а лише навколо своєї осі. Насправді Місяць приливно пов'язаний із нашою планетою. А це означає, що Місяць витрачає стільки ж часу на обертання навколо Землі, скільки й на обертання навколо своєї осі — приблизно 1 місяць.
За словами Роберта Тайлера з NASA, таке синхронне обертання відбувається завдяки гравітаційному тяжінню між двома сусідніми об'єктами. Це тяжіння між Місяцем і Землею спотворює форму двох об'єктів і розтягує їх, що злегка надає їм форму м'яча для регбі. За словами вченого, така форма була б, якби всі рідини і тверді тіла могли реагувати миттєво. Але рідини і тверді тіла, з яких складаються Місяць і Земля, не можуть реагувати миттєво. Коли два тіла притягуються одне до одного, вони створюють тертя, яке уповільнює обертання обох об'єктів.
Наприклад, Місяць притягує океан, тому частина океану намагається поширюватися таким чином, щоб в ідеалі створити опуклість, яка залишалася б прямо під Місяцем. Але припливи тягнуться морським дном і намагаються обійти континенти. Щоб зрушити приливну опуклість у відповідь на рух Місяця навколо нашої планети, потрібні час і енергія.
Те ж саме відбувається, коли камені на Місяці зміщуються у відповідь на тяжіння Землі. Коли камені викривляються, енергія буде витрачена. Енергія має звідкись прийти, тому вона виходить від обертання тіла. Обертання Місяця відносно Землі сповільнилося, поки врешті-решт не досягло нуля.
Місяць також уповільнює обертання Землі. За словами Тайлера, 500 млн років тому на Землі доба могла тривати лише 21 годину. Якби Місяць мав достатньо часу, він міг би настільки сповільнити обертання нашої планети, що вона могла б стати припливно прив'язаною до Місяця, і тільки з одного боку Землі можна було б побачити Місяць. Але цього не станеться ще 50 млрд років. Хоча вже через 5 млрд років наше Сонце помре.
Як уже писав Фокус, дві сторони Місяця сильно відрізняються одна від одної і вчені виявили незвичайну вулканічну активність на зворотному боці Місяця.
До речі, саме там незабаром має здійснити посадку китайський модуль "Чан'є-6", як уже писав Фокус, який уперше в історії збере зразки місцевого каміння і відправить їх на Землю на іншому космічному апараті.
Також Фокус писав про те, що вчені з'ясували, як дізнатися більше про поведінку загадкової темної матерії, яка впливає на зірки і галактики. У цьому допоможуть порожнечі в міжзоряному просторі.