День вишиванки: захопливі факти про легендарне українське вбрання

Щороку у третій четвер травня Україна відзначає День вишиванки. Це неофіційне свято, яке вшановує предмет національного одягу – вишиту сорочку, яка набула нової популярності, ставши модним предметом одягу.

OBOZ.UA розповідає про історію свята. А також про цікаві факти, пов’язані з українською традиційною вишивкою. Заразом нагадаємо, що у 2024 році День вишиванки випадає на 16 травня. Отже саме час діставати свої сорочки із шафи.

Історія Дня вишиванки

Хрещеною мамо свята стала чернівчанка Леся Воронюк. У 2006 році, коли вона навчалась у Чернівецькому національному університеті, жінка запропонувала своїм одногрупникам у вибраний день всім прийти на заняття у вишитих сорочках. Вибір упав на третій четвер травня. До флешмобу того року одразу приєднались і викладачі.

Уже за рік ініціатива поширилась на всі факультети ЧНУ, а ще за рік її підхопили інша навчальні заклади Чернівців. З 2010 року свято поширилось на інші міста України, а з 2014 році стало міжнародним – у вишиванки в третій четвер травня вбрались українці в Канаді, США, Італії, Німеччині, Франції, Португалії, Румунії та Росії. Так свято, хоч і залишилось неофіційним, отримало статус всесвітнього.

Факти про українську вишиванку

Перші сліди вишитого одягу на території України археологи відносять до перших століть нашої ери. Тоді вишивка мала не тільки декоративний, але й захисний характер – на полотно наносили символи, які мали захистити людину від зла, подарувати їй удачу.

Традиція вишивати одяг не переривалась на українських землях ніколи. Таким чином оздоблювали речі всі верстви населення – від селян до знаті.

В Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України наразі є три види вишивки: техніка "білим по білому" селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області, борщівська народна вишивка – чорна і з великою щільністю візерунку, а також гадяцька – виконана синім по білому.

Окрім хрестика в Україні побутує маса традиційних технік вишивки – лиштва, низь, мережка, різні виді декоративних швів, а також вирізування.

У північних районах України дуже поширена двоколірна вишивка – знамените поєднання червоного та чорного кольорів. А от у західних областях традиційні орнаменти дуже барвисті і можуть поєднувати більше десятка різнокольорових ниток в одному візерунку.

Певно, головним популяризатором включення вишиванки у повсякденний одяг можна вважати письменника Івана Франка. Навіть на купюрі у 20 гривень зображено його портрет у вишиванці та піджаку сучасного крою. І зараз стилісти рекомендують експериментувати, поєднуючи традиційну вишиту сорочку з ультрасучасними речами.

Вишиванки є предметом колекціонування, в тому числі музейного. Особливо коштовні екземпляри можуть коштувати десятки тисяч доларів. Такі сорочки можна і треба зберігати, як сімейні реліквії та передавати у спадок.

На сьогодні вишивка більше не вважається суто жіночою справою. В Україні є відомі майстри-чоловіки, які створюють вишити сорочки та інші предмети побуту.

Православна церква України дозволила любителям вишивки займатись улюбленою справою навіть у великі свята. Тож, якщо вам до вподоби цей процес, ви можете вишивати навіть на Великдень чи Різдво – гріхом це не буде.

Раніше OBOZ.UA розповідав, які свята українці відзначають цьогоріч у травні.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.