Коваленко: йде успішне знищення російської ППО у Криму. Незабаром прилетять не лише ATACMS

Коли в ніч на 17 квітня 2024 р. пролунали вибухи в Криму, на аеродромі в районі Джанкоя, а наступного дня були верифіковані знищені російські зенітні ракетні системи С-400 (і не тільки пускові установки, а й радіолокаційні станції), стало зрозуміло, що Сили оборони України взялися за ППО Криму.

Друга половина травня – гримлять вибухи на військовому аеродромі "Бельбек" та на Ай-Петрі. Крим втрачає прикриття повітряного простору комплексами великого радіуса дії. Але з якою метою робиться акцент саме на ППО? Спробуймо розібратися.

ППО Криму

У квітні, відразу після перших прильотів по Джанкою, я написав аналітичну статтю про те, скільки потрібно ракет ATACMS, щоб знищити російську протиповітряну оборону в Криму. Тоді я дійшов висновку, що їх необхідно щонайменше 30. І сьогодні можу сказати, що частково це завдання вже виконане.

Російська протиповітряна оборона в тимчасово окупованому Криму була (саме була) представлена такими підрозділами.

18-й зенітно-ракетний полк (в/ч 85388) – це зрадники України зі складу феодосійського полку, які перейшли на бік російських окупантів у 2014 році. Це формування розміщено в Криму трьома дивізіонами на мисі Тарханкут, Джанкой та у Феодосії.

Саме по цих зрадниках і прилетіло 17 квітня шість балістичних ракет з касетною бойовою частиною, яка чудово впоралася з поставленим завданням. Результатом удару стало знищення чотирьох пускових ЗРС С-400, трьох РЛС модифікації 92Н2Е (секторальна), 91Н6Е (кругового огляду) та унікального комплексу Фундамент-М.

Причому під час удару по Джанкою ціллю були саме локації розміщення ППО з повним виведенням її з ладу.

Наступне формування, яке прикриває небо над Кримом, – це зрадники зі складу 12-го зенітно-ракетного полку, представлені дивізіонами в районі Євпаторії та Севастополя. Аеродром "Бельбек" прикривав дивізіон саме 12-го ЗРП.

На сьогодні інформація про втрати російських окупаційних військ різниться, але верифіковано щонайменше знищення РЛС 92Н2Е, причому з дуже цікавим прямим потраплянням у радар, а також однієї пускової установки 5П85. З урахуванням площі ураження та повторного удару в ніч на 16 травня втрати явно мають бути набагато більшими.

Хочу наголосити, що під час цього огляду я не говорю про втрати росавіації, а акцентую саме на втратах систем ППО.

Ще одне формування, яке зазнає ударів у Криму та намагається прикривати небо, – це 3-й радіотехнічний полк. Радіотехнічні засоби полку розміщуються на мисі Тарханкут, а також на "перепелиній" висоті (Бедене-Кир).

Саме по розміщенню 3-го РТП у Бедене-Кир було завдано удару, верифікувати наслідки якого досі не вдається. Хоча у відкритих джерелах випливала інформація про загибель командира підрозділу.

Примітно те, що набагато раніше по місцю розміщення цього полку на мисі Тарханкут вже завдавали удару, що говорить про первинний пріоритет на ліквідацію чи ослаблення ефективності цього підрозділу.

Результати

Станом на другу половину травня 2024 р. російська ППО втратила в Криму дивізіон у Джанкої, виведено з бойового стану дивізіон у "Бельбеку", а 3-й радіотехнічний полк не здатний виконувати повноцінно свої функції. При цьому засоби, які знищують російську ППО, не збиваються російськими ЗРК.

Незважаючи на заяви російського МО, згідно з якими збиваються всі ракети, фіксуються та верифікуються системні прильоти по шість ракет на об'єкт. Так було з Джанкоєм – 6 з 6, аналогічно було верифіковано 6 прильотів по "Бельбеку", що говорить або про відсутність алгоритму перехоплення цих ракет у російської ППО, або про відсутність можливості через вже пошкоджену загальну систему.

Зниження ефективності російської протиповітряної оборони великого радіуса дії призведе до можливості застосування Силами оборони України не лише таких засобів ураження, як ATACMS, а й іншої номенклатури.

Втрата функціональності дивізіонів 18-го та 12-го ЗРП у Джанкої та "Бельбеку" створила велику за площею білу пляму в захисті повітряного простору Криму. Фактично центр півострова перетворився на прохідний двір для різноманітних повітряних засобів ураження з досить фривольною траєкторією польоту.

Очевидно, що удари по засобах ППО ворога продовжаться, і яка саме локація виявиться наступною, відомо лише тому, хто складає плани ударів. Але вже зараз кількість таких локацій менша, ніж була на початку 2024 року, а можливості систем протиповітряної оборони захистити навіть самих себе, не кажучи вже про якісь стратегічні об'єкти, викликають серйозні сумніви.

Матеріал підготовлений у межах спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".