Земля змінюється щодня: як формуються і розпадаються суперконтиненти

Історія Землі налічує понад 4,5 мільярда років і за цей час вона неодноразово змінювала свій вигляд. Поверхня нашої планети зовсім не статична, проте це навряд чи можна помітити неозброєним оком, пише IFLScience.

Протягом усієї історії масиви суходолу приходили й зникали, а їхні частини дрейфували та набували тієї чи іншої конфігурації. Часом континенти розпадалися, а іноді навпаки, збиралися, формуючи неймовірних розмірів континенти, відомі як суперконтиненти. Але врешті-решт навіть вони не вічні й розпадаються. Що ж змушує ці величезні масиви суходолу формуватися і переміщатися?

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Народження суперконтинентів

Суперконтиненти виникають, коли більша частина або навіть уся суша планети збирається в одну велику структуру. Протягом усієї історії планети це відбувалося щонайменше кілька разів, але найостаннішим прикладом стала Пангея — цей суперконтинент існував у період від 320 до 195 мільйонів років тому. У той час Пангея, по суті, була єдиним континентом на планеті і її оточував один океан — Панталаса.

Однак Пангея не була єдиною, до неї існували й інші суперконтиненти:

• Родінія (створена приблизно від 1,2 до 750 мільйонів років тому);
• Колумбія (іноді відома як Нуна, що існувала приблизно від 1,7 до 1,45 мільярда років тому);
• Гондвана (існувала близько 600 мільйонів років тому), проте вчені досі сперечаються, чи варто вважати її суперконтинентом.

Загибель суперконтинентів

Якими б величезними масивами не були суперконтиненти, вони не безсмертні та не здатні протистояти турбулентним внутрішнім рухам планети протягом мільйонів років. Хай там як, а з часом усі суперконтиненти зникають.

Науковці зазначають, що причиною загибелі суперконтинентів є так званий дрейф континентів, пов'язаний із безперервним рухом тектонічних плит планети. Ідея тектоніки плит вперше з'явилася на початку 20 століття і була запропонована німецьким метеорологом Альфредом Вегенером, у 1960-х роках вчені нарешті змогли її підтвердити.

Згідно з цією теорією, зовнішній шар Землі, її кора, складається з безлічі плит, які перебувають у постійному русі по мантії планети. Тепло від радіоактивних процесів усередині планети змушує тектонічні плити рухатися: часом цей рух з'єднує плити в суперконтиненти, а часом відсуває їх одна від одної.

Відомо, що тектонічні плити рухаються в середньому на 1,5 сантиметра на рік, проте не всі регіони рухаються з однаковою швидкістю — деякі ділянки суші можуть рухатися зі швидкістю втричі вищою — до 5 сантиметрів на рік.

Раніше Фокус писав про те, що вчені з'ясували, що на Землі з'явиться новий суперконтинент: уже названо дату.