Чому про відправлення військ в Україну заговорили саме зараз?

Цю тактику застосовує НАТО в країнах Балтії вже кілька років поспіль.

У чому зараз полягає причина пожвавлення дискусій щодо відправки західних контингентів на територію України? Тональність цієї дискусії задав президент Франції Макрон, коли в лютому цього року висловлювався про гіпотетичну можливість такого варіанту. Спочатку цю думку, звісно, не сприймали багато його західних колег, але він розширив так звані вікна Овертона, і люди почали думати про це більш серйозно. Як наслідок, багато хто з європейських союзників, особливо країни Балтії та Польща, підхопили цю тему і зрозуміли раціональність такої риторики. Бо зараз ідеться не стільки про розміщення збройних сил західних держав на території України, скільки про те, що гіпотетично це можливо. Мовляв, ми себе не будемо в цьому обмежувати, нехай росіяни з цього приводу переживають.

Ще більшої актуальності цій темі додають коливання на Заході щодо спроможності України витримувати російський натиск на фронті. Зокрема, протягом останніх місяців через дефіцит снарядів та озброєння на Заході почали замислюватися над тим, що буде, якщо росіяни прорвуть фронт. Тобто необхідність рятувати ситуацію на полі бою може стати причиною введення західних військ в Україну. Але, звісно, Захід думає не про те, щоб безпосередньо зіткнутися з російською армією, а про те, щоб бути присутнім на певній неокупованій частині території України, щоб росіяни не наважилися йти далі, зупинити їх своєю присутністю.

Ця тактика застосовується НАТО в країнах Балтії вже кілька років поспіль. Принаймні після початку російської війни 2014 року країни Балтії ініціювали розміщення на своїй території контингентів збройних сил союзників. Хоч і на ротаційній основі, проте вони фізично постійно присутні на території країни, що на символічному рівні нібито стримує росіян від прямого вторгнення (адже тоді це означатиме пряме зіткнення не тільки з арміями Естонії, Латвії та Литви, а й таких країн, як Сполучені Штати, Велика Британія, Федеративна Республіка Німеччина). Тому цей тактичний прийом може застосовуватися і в Україні, але це потрібно робити превентивно, а не тоді, коли вже йде війна і є очікування найгірших сценаріїв.

Володимир Горбач, спеціально для Главреда