Іноземні читачі дедалі більше звертаються до українського фентезі - експертка

Закордонні читачі поступово зміщують погляд з української військової літератури на «ескапічні» твори, зокрема фентезі.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомила керівниця відділу прав видавництва «Віват» Наталія Мірошник під час дискусії «Розмова з літературними агентами та менеджерами з продажу прав за кордон про виклики, успіхи та завдання у міжнародній промоції української книжки» у межах Книжкового арсеналу.

«Сьогодні зберігається інтерес до теми війни, але все більше погляд зміщується до ескапізму. З дорослої літератури популярність має фентезі - те, де іноземний читач, з одного боку, може зануритися в нашу культуру, а з іншого - пізнати стиль, яким пишуть українські автори. Наприклад, твір Світлани Тараторіної «Дім солі» виданий у кількох країнах. Іноземні видавці досі запитують права на публікацію, бо у книзі гарно поєднуються історичний аспект, фентезійна складова та майстерність написання твору», - розповіла вона.

Мірошник зауважила, що з початком повномасштабного вторгнення було багато запитів на книжки про події в Україні. Зокрема, бестселером став «Словник війни» Остапа Сливинського. За її словами, права на видання книги придбали близько десяти країн.

Засновниця «Літературної агенції Ovo», літературна агентка Вікторія Матюша зазначила, що у видавництва були успішні контракти з американським HarperCollins, яке опублікувало книгу «Війна голосами дітей».

«Найбільшим попитом у нас користується «Доця» Тамари Горіха-Зерня, яку ми переклали вже дев'ятьма мовами. До речі, книжки, відзначені на національному рівні, мають більше шансів, що іноземні видавці їх помітять», - додала вона.

Керівник відділу авторського права «Видавництва Старого Лева» Іван Федечко підкреслив, що зараз на Заході зростає попит на науково-популярну літературу для дітей з країн Центральної та Східної Європи. За його словами, такі видання можуть стати візитівкою регіону.

«Ми досягли помітного успіху із продажем прав на дитячі книги. Тренд, який спостерігається в Україні, Чехії та Польщі (за кількістю контрактів і перекладів), - це гарно проілюстрована науково-популярна література для дітей. Її характерною рисою є гумор, що не притаманно для західних авторів. Зокрема, книги польських авторів Олександри та Даніеля Мізелінських, книги наших Романа Романишина та Андрія Лесіва почасти мають багато гумору й ілюстрацій такого плану», - відзначив він.

Зі свого боку польська видавчиня, літературна агентка Беата Стасінська нагадала, що українська література була достатньо відомою у Польщі ще до повномасштабного вторгнення. За її словами, два-три місцеві видавництва співпрацювали з українськими авторами. Після 24 лютого 2022 року попит збільшився у всьому світі. Зокрема, Оксана Забужко підписала контракти приблизно з 20 видавництвами країн Європи.

Водночас Стасінська вказала, що найбільшою проблемою для промоції є нестача професійних перекладачів з української на інші мови.

«Є велика проблема, яку я бачу для нас, це відсутність перекладачів, які могли б перекладати з української на інші мови. Або перекладачі такі є, однак якість їхніх робіт низька. Моя порада зацікавленим інституціям: інвестуйте в нове покоління перекладачів, які б якісно перекладали твори», - підкреслила вона.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві відбувся ХІІ Міжнародний фестиваль «Книжковий арсенал».

Фото: Pixabay