Байден реагує, а не лідирує, у питаннях України та Гази – Bloomberg

Нарешті дозволивши українцям використовувати американські боєприпаси по ворожих цілях на території росії (дозвіл стосується лише російських позицій, звідки окупанти атакують Харківську область), президент США здійснив розумну зміну зовнішньої політики, але повільно і потихеньку, після тривалих благань і закликів американських союзників, а також після вагань і зволікань, які коштували життя багатьом українцям. Але Байден все частіше створює враження, що він керується подіями, а не впливає на них. Це погано позначається на його шансах на виборах у листопаді, а також на конфліктах від Європи до Близького Сходу та Азії.

Про це зазначає Андреас Клут, оглядач Bloomberg Opinion, який висвітлює питання американської дипломатії, національної безпеки та геополітики.

Ситуація в Україні останнім часом загострилася. Захисники борються проти нового російського наступу, зокрема, проти атаки на Харків, який росіяни обстрілюють артилерією та ракетами, запущеними з-за кордону всередині росії. Але Байден поки що заборонив їм використовувати американські ракети й боєприпаси для ураження цілей в інших частинах росії.

Відколи владімір путін вторгся в Україну у 2022 році, Байден переслідував дві мети: по-перше, не допустити перемоги росії; по-друге, не допустити прямої конфронтації між США і росією, яка може перерости у Третю світову війну. Цинічно, але, судячи з усього, ефективно, путін розпалював занепокоєння Байдена, неодноразово погрожуючи застосувати ядерну зброю, якщо його загнати в кут.

Це створило погану модель. Знову і знову українці просять зброю — ракети, бойові танки, винищувачі, але Байден відмовляє, побоюючись, що її надання перетне одну з "червоних ліній" путіна. Деякі союзники не зважають на обережність Байдена. Інші, зокрема британці, поляки, данці, естонці, а віднедавна — французи й бельгійці, йдуть напролом. Зрештою, Байден також поступається. Але до цього часу він скоріше наслідує когось, ніж лідирує.

Після масованого тиску з усіх боків — в Організації Об'єднаних Націй, в кампусах американських коледжів, в Конгресі, серед союзників і, звичайно, з боку виборців — Байден нарешті зупинив одну партію поставок найбільш вибухонебезпечних американських бомб, продовжуючи при цьому відправляти інші.

В результаті Байден не чинить достатнього тиску на ізраїльський уряд, щоб той почав планувати на "післязавтра" або поклав край гуманітарній кризі, і не заспокоює критиків Ізраїлю і США в судах громадської думки або Гаазі. Він реагує, а не керує.

Щоб утримати світ від подальшого занурення в хаос — а також для того, щоб виграти переобрання — Байден повинен бути на передовій, або дозволити комусь іншому зайняти його місце. Він міг би почати з того, що чітко дав зрозуміти, що Київ може вдарити по росіянах усім, що в нього є, і всюди, де він зможе знайти цілі, вважає оглядач.