Саміт миру.
Очевидно, що історія з самітом миру пішла не у такому ключі, як очікували його ідеологи. Але є одна дуже важлива ціль, яку цей саміт досягає за будь-яких умов – аудит нашої міжнародної підтримки.
Завдяки саміту ми можемо побачити реальну ситуацію по підтримці нас чи Росії. І як ми бачимо хорошого для нас мало. Окупанти змогли втримати свою коаліцію «ображених».
Захід же вчергове демонструє брак волі і чіткості у нашій підтримці. То ж не дивно, що багато країн починають падати у тему «все не так адназачна».
Загалом же саміт миру доводить, що переговори для нас не на часі. Бо такі переговори нам нічого хорошого не віщують.
Однак, я думаю ситуація зміниться до кінця року, якщо нам вдасться встояти і весь російський наступ при тисячах загиблих залишиться на рівні кількох сіл і містечок.
Думаю це ще раз змусить всіх подумати про смисл цієї війни. Тому я більше роблю ставку на умовно грудневий саміт миру.