В Європейських країнах, зокрема, в Нідерландах у повторне використання йде близько 90% будівельних відходів.
Українапосідає перше місце у світі за кількістю відходів від руйнувань. За офіційною статистикою на підконтрольній українській території щонайменше 700 тисяч тонн будівельного сміття, яке утворилось через російську агресію. Однак реальна цифра значно більша, переконують експерти. І до кінця війни може зрости в сотні разів. Щоб не потонути у будівельних завалах, у нас уже зараз запустили пілотні проєкти з утилізації та переробки будівельних відходів. Які можуть стати матеріалом для відбудови України.
Про це йдеться у сюжеті ТСН.
Будівельники у білих комбінезонах, рукавичках, касках, захисних окулярах та респіраторах розчищають завали одного з приватних подвір, куди влучив російський снаряд. Перед початком демонтажу українські рятувальники перевіряють на наявність вибухонебезпечних предметів. І навіть після обстеження саперами небезпека все одно залишається.
Азбест, із якого масово робили шифер та труби надзвичайно небезпечний. Навіть мікрочастинка азбестового пилу у легенях може спричинити серйозне хронічне захворювання, зокрема онкологію. Через це азбест ще на початку 2000-х заборонили у понад 70-ти країнах світу. В Україні ж лише два роки тому.
"Азбест необхідно видаляти якомога раніше, правильніше. Це окрема технологія, окремий процес і якомога раніше щоб не переміщати його на місця тимчасового зберігання відходів", - каже Роман Шахматенко, керівник групи проєктів ПРООН з енергетики та охорони здоров'я.
Після сортування будівельне сміття вивозять на тимчасові полігони. На Київщині їх близько 30. Одне з найбільших звалищ на околицях Бучі. Місцева влада взяла в оренду на два роки кілька гектарів землі, аби звозити сюди залишки зруйнованих росіянами будівель. Від весни 22-року тут накопичилося 75 тисяч кубометрів будівельних відходів.
"Понад 4 тисячі об'єктів зазнали ушкоджень, 99 відсотків руйнацій локалізовано і вивезено. Ми бачимо на Київщині в поймах річок накопичення відбувається і ми розуміємо яку шкоду наносимо екології самі собі", - каже голова Бучанської міської ради Анатолій Федорчук.
Розбирати завали самотужки, силами місцевої громади, нереально. Техніку: бульдозери, навантажувачи та каменеподрібнювачи Бучанська громада отримала за програмою розвитку ООН, при підтримці уряду Японії та Європейського союзу. Вони ж допомогли і з навчанням персоналу.
Великі шматки бетону та цегли ця італійська дробилка легко ковтає і перетворює на щебінь. Шматки металу чи дерева доводиться відсортовувати. Отриманий матеріал просіює гусенична машина під назвою "Грохот". Вона ділить все на три фракції. І це матеріал для будівництва та ремонту доріг.
"В основу дороги спочатку закладається крупна фракція, потім дрібніша, потім гранульована. Спочатку перший шар, потім другий і на завершення найменший, щоб була рівна дорога", - каже керівник КП "Бучасервіс" Сергій Мостіпака.
За місяць роботи іноземна спецтехніка тут, на бучанському полігоні, перемолола третину будівельного сміття. До кінця року планують тимчасове звалище закрити і повернути землю власникам.
"Бетон, залізо, дерево і цегла фактично є ресурсами, які можна і далі використовувати. Те що ми бачимо в регіонах – дроблять і використовують для підсипки доріг, вирівнювання релєфу для нового будівництва", - каже голова коаліції UKRAINE SUPPORT TEAM Олена Колтик.
Торік у Гостомелі одна з французьких будівельних компаній взялася за амбітний проект – побудувати нове житло зі старого. Сміття від демонтованих будинків не вивозили, а на місці сортували та переробляли. Отриманий матеріал будівельники мали б використовувати повторно. Проте далі демонтажу та переробки справа не пішла. Будівництво застрягло в бюрократичних дозволах на землю, а до отриманого нового бетону зі старого були претензії щодо якості.
"У нас були спроби в Україні виготовити з переробленого бетону новий бетон, нажаль вони не вдалі, тому що не було дотримано технологічного режиму", - каже голова коаліції UKRAINE SUPPORT TEAM Олена Колтик.
Як правильно сортувати, переробляти і повторно використовувати в будівництві отримані фракції? Ці правила профільні міністерства мають прописати в спеціальних директивах та нормах до кінця цього року.
"Три головні задачі – створення нормативної бази щодо технології сортування. Переробки налагодження технологічних процесів. Далі розроблення каталогу будівельної продукції яка виготовлятиметься із застосуванням цієї сировини на основі перероблених відходів. І третє – розробка стандартів для виготовлення будівельної продукції. Ці задачи дадуть поштовх для бізнесу", - каже директорка департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами Міндовкілля Євгенія Попович.
В Європейських країнах, зокрема, в Нідерландах у повторне використання йде близько 90% будівельних відходів. В Україні лише 6 відсотків. Нині в п’яти областях розгортають майданчики з переробки будівельного сміття. Сотні тисяч тон відходів від руйнувань мають стати сировиною для відновлення України.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Новини ТСН за 14 червня 2024 року | Новини України