Дослідники вважають, що поведінка цієї рослини вписується в певне визначення інтелекту, що робить її частково розумною.
Навіть за відсутності центральної нервової системи деякі форми життя на Землі здатні поводитися цілком розумно. Рослини не часто сприймаються наукою як істоти, що володіють свідомістю, але вчені вважають, що це може бути лише результатом нашого власного "мозкового упередження", пише Science Alert.
У новій статті, яка викликала суперечки в науковій спільноті, хімік-еколог з Корнелльського університету Андре Кесслер і його аспірант Майкл Мюллер стверджують, що поведінка деяких рослин насправді може вписуватися у визначення інтелекту.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
За словами вчених, деякі види флори, зіткнувшись із проблемою, можуть діяти й реагувати на навколишнє середовище, використовуючи свого роду пам'ять у поєднанні з тим, що, як стверджують учені, є здатністю ухвалювати рішення.
Під час досліджень учені виявили, що квітка-бур'ян золотушник високий (Solidago altissima) здатна "чути крики" своїх сусідів, коли їх атакують голодні травоїдні тварини. Наприклад, коли личинки листоїда поїдають листя золотушника, рослина виділяє леткі органічні сполуки (ЛОС), які сигналізують комахам, що рослину пошкоджено, а тому слід зосередитися на якіснішому джерелі їжі.
Водночас пошкоджені рослини змінюють відбиття червоного світла від свого листя, а це здатні вловити інші рослини, що знаходяться на відстані. Вчені припускають, що світло і сполуки служать своєрідним попередженням для родичів про те, що наближається небезпека. Причому, розгадати цей сигнал лиха здатні лише сусідні родичі, з правильним "розумінням".
У відповідь на ці сигнали золотушники зміцнюють свої захисні механізми від хижаків, ростуть швидше і виробляють захисні сполуки для боротьби з комахами — вчені вважають, що цей процес аналогічний до імунної системи тварин.
Таким чином золотушники не просто інтегрують інформацію з навколишнього середовища, а й передбачають майбутні умови, а також готуються до них, спираючись на своє нинішнє навколишнє середовище. До слова, ця поведінка не є унікальною для золотушника, вчені стверджують, що вона також спостерігається та у тютюнової рослини. Кесслер і Мюллер вважають, що така поведінка рослин насправді підпадає під "парасольку загальної концепції" інтелекту: досягнення таких цілей, як виживання, в широкому діапазоні середовищ.
У золотушників немає нервів, що передають електричні сигнали, проте їхні клітини пов'язані в системи, які діють за допомогою хімічної передачі сигналів, а це дає змогу мережі рухатися й реагувати як єдине ціле. Навіть за відсутності нервової системи.
Вчені стверджують, що реакція рослини на ЛОС насправді більше, ніж просто рефлекс або фіксований зразок дії. Автори статті стверджують, що це "обдумана зміна поведінки", заснована на витратах, пов'язаних із травоїдністю та конкуренцією.
У 2020 році вчені провели додаткове дослідження і виявили, що золотарники не випромінюють таке саме світло листям, якщо поблизу немає інших квітів. Таким чином, рослина буквально змінює свою поведінку залежно від інформації, отриманої з навколишнього середовища.
Автори дослідження зазначають, що справа зовсім не в присвоєнні рослині титулу "розумної", а в тому, як їм вдається досягти його без наявності нервової системи. Також ученим цікаво, які екологічні наслідки такої поведінки. Водночас вони визнають, що присвоєння рослинному життю таких термінів, як "інтелект", є вельми спірним.
Раніше Фокус писав про те, що вчені виявили, що рослини дійсно "кричать", якщо їх поранити.