Три з десяти пунктів мирного плану Володимира Зеленського було розглянуто під час Глобального саміту миру у Швейцарії. Йдеться про ядерну, продовольчу безпеку, а також звільнення всіх викрадених та депортованих українців. Фокус розбирався, як можливо виконати домовленості, та які з цим є проблеми.
Нагадаємо, ще восени 2022 року, за чотири дні після звільнення Херсоната перемог на Харківщині, у своїй онлайн-промові на саміті "Великої двадцятки", який проходив в Індонезії, Зеленський представив рамкову пропозицію, яка пізніше отримала назву "формула миру". Реалізація десяти пунктів, за його словами, дозволила б досягти справедливого миру, забезпечити адекватне покарання агресора і унеможливити повторення конфлікту. Як згодом виявилося, комплексно працювати готові не всі. Саме тому для першого саміту миру в Швейцарії, який відбувся без присутності РФ, було обрано три компромісних пункти. Але і для їх реалізації, експерти зазначають, доведеться залучати Москву.
Ядерна безпека: плану деокупації ЗАЕС немає
Після початку повномасштабного вторгнення російські військові захопили Чорнобильську атомну електростанцію (ЧАЕС) недалеко від Києва. На її територію приїздили співробітники російського державного підприємства "Росатом" проводили інвентаризацію обладнання, та шукали, що можна вивезти до РФ. Була пограбована сучасна лабораторія з унікальним обладнанням, що була придбана за кошти ЄС.
Але загалом зупинена станція їм була нецікава. На відміну від працюючої в Енергодарі Запорізької області, яку армія РФ також окупувала на початку березня 2022 року. Остання залишається під контролем росіян досі.
Експерти зазначають, досі не були відомі випадки, коли одна країна конвенцій Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), що створюють правові рамки міжнародного режиму ядерної та радіаційної безпеки, окупує атомну електростанцію іншої незалежної країни. І не просто захоплює, а й погрожує витоком радіації, що може призвести до катастрофи. Наразі росіяни говорять про можливий запуск ЗАЕС та приєднання до російської об’єднаної енергосистеми. Наслідки таких дій можуть бути непередбачуваними через відсутність кваліфікованого персоналу — станція була значно модернізована за часи незалежності України, непроведення вчасних профілактичних ремонтів та деградацію систем захисту, а також ведення поряд бойових дій.
Радіаційна та ядерна безпека — перший пункт "формули миру". Він про те, що Росія зобов'язана припинити ядерний шантаж та дотримуватися міжнародних правил використання ядерної енергії.
"Будь-яке використання ядерної енергії та ядерних установок має бути захищеним та екологічно безпечним. Українські атомні електростанції та установки, включаючи Запорізьку атомну електростанцію, повинні працювати безпечно під повним суверенним контролем України і відповідно до принципів МАГАТЕ та під його наглядом. Будь-яка загроза або застосування ядерної зброї в умовах війни, яка триває проти України, неприпустимі", — йдеться в ухваленому в результаті саміту документі.
Незалежна експертка з питань ядерної енергетики та безпеки Ольга Кошарна зауважує, що позиція, зазначена в Бюрґенштокському комюніке, виглядає невпевненою, дещо слабшою за резолюції МАГАТЕ про термінове повернення Запорізької АЕС під контроль України.
Що об'єднує документи — відсутність механізму деокупації. Тож навіть після саміту у Швейцарії не відомо план реалізації цього пункту.
"Мені складно зрозуміти слова президента: "Україна наблизилася до деокупації ЗАЕС", — говорить експертка в коментарі Фокусу. — Вже два роки як не наближаємося. Ще у березні 2022 року МАГАТЕ заявило про неприпустимість окупації ядерно небезпечних об’єктів в Україні. Але і ЧАЕС, і ЗАЕС були окуповані. Запорізька станція залишається в окупації досі. Наразі кулуарно говорять, що треба розглядати призупинення членства РФ у раді керівних МАГАТЕ через ядерний тероризм. А надто такий прецедент уже був в 1970-х роках — членство ПАР було призупинено через апартеїд. І при цьому ПАР була єдина держава в Африці, яка експлуатує АЕС. Ввели Єгипет, який на той момент не мав навіть дослідницького реактора. Але пропозиція щодо РФ не була підтримана нашими стратегічними партнерами, насамперед США. У Вашингтоні бояться створити прецедент. А це подвійні стандарти".
Тож реальних обмежень та економічних санкцій для "Росатому" наразі немає, і РФ відчуває себе безкарною.
"Потрібно застосовувати міжнародні правові механізми, аби зупинити цей ядерний тероризм, — продовжує Ольга Кошарна. — Поки ЄС не може консолідовано прийняти економічні санкції: Словаччини і Угорщини працюють з "Росатомом", Франція будує завод з виробництва ядерного палива за ліцензією російської кампанії на території Німеччини".
Продовольча безпека: ризики для портів залишаються
"Глобальна продовольча безпека залежить від безперебійного виробництва та постачання харчових продуктів. У зв'язку з цим вільне, повне та безпечне торгове судноплавство, а також доступ до морських портів Чорного та Азовського морів є критично важливими. Напади на торговців кораблі в портах і на всьому маршруті, а також проти цивільних портів і цивільної портової інфраструктури є неприйнятними", — так сформована позиція у фінальному комюніке щодо рекомендацій по виконанню другого пункту української "формули миру".
Іншими словами йдеться про безпечне судноплавство в Чорному та Азовському морях, безперешкодний доступ до портів, неперешкоджання цим діям з боку РФ. А ще — невикористання голоду як зброї. РФ застосовує цей метод тиску як частину стратегії ведення війни проти України.
А тим часом Україна — один із найбільших виробників агропродукції. Її потенціал — постачання на світовий ринок близько 45 млн тонн зерна, тобто 10% від усього експорту пшениці.
На думку експерта аналітичного центру "Українські студії стратегічних досліджень", співробітника Центру дослідження Африки Юрія Олійника кілька країн Африки, яка власне, найбільше страждає від припинення поставок зерна, можуть долучитися до перемовин по цьому пункту з РФ. Наприклад, Кенія, з президентом якої Вільямомом Руто Зеленський зустрівся у Швейцарії. Крім того, на полях саміту президент говорив з головою республіки Кот-д'Івуар Алассаном Уаттарою.
"Також на саміті були представники інших західноафриканських держав. Частина з них більше орієнтовані на захід, ніж нейтральні. Деякі з них відчувають загрозу російського впливу в західній Африці. Приїхав на саміт і представник Південної Африки. Нехай ПАР і була представлена не на рівні голови держави, зберігаючи свій нейтралітет", — говорить він Фокусу.
Олійник згадує, блокаду українських портів у 2022 році, тоді ціни на зерно зросли, країни почали відчувати обмеження. А продовольчі обмеження для Африки — це ще й політичні. У разі падіння рівня життя в африканських країнах часто починаються протести та потрясіння.
"Зерно з українських та російських портів було зазвичай найбільш дешевим та доступним. Переговори та продовольча угода 2023 року певним чином виправила ситуацію. Але ще більш вона покращилась, коли Росію позбавили можливості впливати на переміщення вантажів принаймні в західній частині Чорного моря. Звісно, Україна діє не у тих обсягах, що раніше. Водночас РФ також намагається відправляти зерно з портів окупованого Криму — за останні місяці вона відправила до Єгипту більше ніж Україна (зокрема, й крадене, — ред.), — говорить Олійник. — Тож йдеться про конкуренцію. Зараз жорстка точка протистояння у цьому регіоні пройдена, але обстріли портів можуть відновитись, загостритись бойові дії в чорноморському басейні, тож ризик відчувають країни Глобального Півдня".
Водночас аналітики говорять, що для реалізації другого пункту плану, на відміну від першого, вже дещо зроблено — деякі домовленості вже реалізовані. Але важливі не просто перемовини, а подальші гарантії повернення, якщо не до продовольчої угоди, то до угоди про стримування таких обстрілів. "Але у Швейцарії ми почули нічого про інструменти, а про декларації", — підсумовує експерт Центру дослідження Африки.
Гуманітарний трек: як повернути військових та цивільних
"Усі військовополонені мають бути звільнені шляхом повного обміну. Всі депортовані та незаконно переміщені українські діти, а також усі інші українські цивільні особи, які були незаконно утримувані, мають бути повернуті в Україну". Саме так зафіксована вимога щодо повернення всіх українців.
Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець говорить, що у Швейцарії у закритому режимі провели тематичну сесію щодо реалізації пункту 4 Формули миру. У ній взяли участь президенти країн, прем’єр-міністри, міністри закордонних справ, радники з питань нацбезпеки — загалом 39 учасників. Модерували — прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо та прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере. Саме офіційні Торонто та Осло взяли на себе роль лідерів у питанні повернення військовополонених, цивільних заручників та дітей.
Деталі зустрічі Лубінець не розголошує, але запевняє говорили не тільки про звільнення, але й про доступ до місць утримання — колоній та СІЗО та окуповані території та території РФ, а деякі нові країни захотіли долучитися до роботи по гуманітарним питанням.
Гуманітарний аспект також залишається достатньо складним, вважає керівниця напрямку документування воєнних злочинів Медійної ініціативи за права людини Анастасія Пантелєєва. І насамперед через відсутність навіть чернетки механізму повернення затриманих українців та конкретних перемовників — посередників у розмові про військовополонених та цивільних. "Ми розуміємо, що процес триває, перемовини не припиняються, Україні вдається повертати своїх громадян. Але переважно військовослужбовців. І то принцип відбору кандидатів на обмін незрозумілий — приміром, РФ не віддає захисників Маріуполя, морську піхоту та "Азов", більшість з них у полоні понад два роки", — зазначає вона.
А про цивільних зараз не йдеться. "Росія розкидала кілька тисяч захоплених людей по своїй території у місцях ув'язнення, звинувачуючи їх у протидії спеціальній воєнній операції, та відмовляється повертати. Їх як злочинців тримають у тюрмах, не лікують, катують. Ми чуємо, що інколи до процесу обміну долучаються країни Сходу — Туреччина, Катар, Об'єднані Арабські Емірати та Саудівської Аравії, проте не йдеться про системну роботу. Як і не має системної роботи у поверненні українських дітей", — говорить Пантелєєва та зазначає, саміт миру став все-таки гарним приводом привернути увагу до цієї проблеми, яка, вважає, ще недостатньо прокомунікована.