Машина часу Сергія Цюпка

Цю історію мені розповів один із нащадків Олександра Мурашка у 70-ті роки ХХ століття. У сімейному архіві він несподівано виявив дві великі папки з написом – дитячі пленери, червень 1918 року. На території України йшла чергова московська війна - на той час у жорстокому більшовицькому образі. Ситуація постійно змінювалася.

У 1918 році Київ був окупований німецькою армією, а уряд очолював Гетьман Скоропадський. На короткий період у Києві встановилося крихке затишшя, і городяни миттєво зайнялися звичайними, мирними справами. Знаменитий український художник попросив дітей зобразити на картинах та малюнках те, як вони бачать майбутнє своєї країни. За словами мого друга, його вразила незвичайна яскравість цих робіт та особлива насиченість українським духом.

Минуло сто років, колесо історії зробило свій столітній оберт, і Україна знову на війні зі своїм одвічним ворогом. Цього разу наш народ та армія відстояли свою столицю і, незважаючи на постійні ракетні обстріли, Київ живе повноцінним життям. Війна загострила людські почуття, такі як страх, розпач та їхню вічну супутницю депресію. Але кияни проявляють дивовижну волю, життєлюбність і стійкість у ці жорстокі часи. У місті створені не тільки Пункти незламності, де жителі можуть зігрітися та зарядити телефони, а й, що не менш важливо, цілі Оази культурного та духовного життя в умовах війни. Люди активно відвідують виставки, концерти та спектаклі, які дають сили та віру в нашу остаточну Перемогу.

Одну з таких культурних Оаз створив відомий київський меценат Сергій Цюпко. В історичній частині міста на колишній території Печерської фортеці він відкрив Резиденцію свого Приватного музею сучасного мистецтва України. З першого дня свого відкриття Резиденція перетворилася на милий затишний куточок із неповторним київським шармом, характерним для інтелектуальних і богемних салонів, які тримали родини Терещенків і Ханенків на початку ХХ століття. Як відомо, особняки та колекції картин, які

належали цим знаменитим сім'ям, лягли в основу київських художніх музеїв. Прекрасні картини та скульптури з колекції Сергія Цюпка, постійно оновлювана експозиція, живе спілкування відомих українських митців, вишукані фуршети на відкриттях виставок – все це створює ту витончену неповторну атмосферу, яка зачіпає найтонші струни людської душі та породжує гармонію та радість. І ці радісні та необхідні зараз відчуття були перенесені далеко за межі Резиденції приватного музею.

Продовжуючи традиції знаменитого художника Олександра Мурашка, Сергій Цюпко провів Всеукраїнський конкурс малюнку серед дітей на тему їхнього бачення майбутнього нашої держави після війни. Переможцям конкурсу вручали цінні призи – топові гаджети, особливо популярні у дітей. А Київський ювелірний завод нагородив учасників ювелірними виробами, відомими своєю якістю, із національною символікою. Ідея конкурсу миттєво дала імпульс чудовій енергії творчості та натхнення. Понад тисяча малюнків втілили неповторну карту своєї, дитячої та яскравої країни, в якій ці діти житимуть після цієї війни. По суті, це була подорож машиною часу від епохи пленерів Мурашка та напрочуд яскравих картин українського майбутнього дітей того часу до малюнків наших юних сучасників, які так само, як їхні прадіди та прабабусі, бачать прекрасну та процвітаючу Україну в їхньому майбутньому житті.

Людина, яка створила цей проект, вже багато разів поєднувала наше велике минуле зі сьогоденням та майбутнім. Якщо Музейна Резиденція та дитячий проект продовжать традиції знаменитих меценатів Терещенків і Ханенків, а також пленери Мурашка, то українське мистецтво нестиме світло культури ще сотні років і даватиме духовну енергію нашому народу. Меценат Сергій Цюпко сповнений енергії та сил, а його нові проекти ще неодноразово слугуватимуть народу України.