Троїцька поминальна субота: історія

22 червня християни східного обряду відзначають Троїцьку батьківську суботу. Це день поминання покійних, які покинули цей світ. В цей день прийнято молитися за померлих рідних, близьких, друзів.

Історія та традиції Троїцької поминальної суботи

Ця поминальна субота має таку назву, оскільки настає перед Трійцею. Свято немає фіксованої дати, оскільки відзначається щороку на 49 день після Світлого Воскресіння Христового.

У Троїцьку суботу, як і М'ясопусну, поминають не тільки померлих родичів, а й усіх, хто пішов у засвіти. Таку батьківську суботу називають Вселенською. Цього дня віряни моляться за упокій душ усіх померлих, які жили на землі. Живі просять милості в Бога до померлих, які не можуть покаятися самі.

Напередодні поминального дня, у п'ятницю ввечері у храмах відбувається велика панахида – парастас, а в суботу вранці – заупокійну Божественну літургію. Після цього служать загальну панахиду. Віряни на листках пишуть імена покійних для того, щоб їх згадали під час молитви.

До храму в цей день можна також принесли трохи цукерок, вина, круп та хліба. Після служби їх роздають нужденним. Також можна самостійно подати милостиню.

У Троїцьку батьківську суботу після богослужіння прийнято відвідувати кладовища, прибирати на могилах.

Також  цього дня заведено вдома влаштовувати невелику поминальну трапезу.

Що не можна робити у Троїцьку поминальну суботу

У давні часи цього дня дотримувалися деяких обмежень. Так, у Троїцьку батьківську суботу не можна лаятися, лихословити, конфліктувати.

Також заборонялося погано говорити про померлих або засуджувати їх вчинки.

Цього дня не можна поминати самогубців.

Заборонялося розпивати алкогольні напої на цвинтарі та залишати їжу на могилах.

В цей день не можна важко працювати фізично та займатися рукоділлям.