Європейський суд з прав людини визнав порушення росією прав людини в окупованому Криму

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оголосив рішення по суті в першій міждержавній справі в "Україна проти Росії (щодо Криму)", визнавши існування систематичних порушень прав людини в окупованому Криму з боку держави-агресорки.

Про це йдеться в рішенні суду.

Справа "Україна проти Росії (щодо Криму)" стосувалася тверджень України про систематичні порушення Європейської конвенції з прав людини російською федерацією в Криму, починаючи з лютого 2014 року.

Вона також стосувалася тверджень про систематичні переслідування українців за їхню політичну позицію та/або проукраїнську діяльність ("українські політичні в'язні"), які мали місце переважно в Криму, а також в інших частинах України або в російській федерації з початку 2014 року.

Суд також одноголосно постановив, що російська федерація не виконала своїх зобов'язань за статтею 38 (зобов'язання забезпечити необхідні умови для розгляду справи) Конвенції.

Нарешті, ЄСПЛ одноголосно постановив, що відповідно до статті 46 (обов'язковість та виконання рішень) росія повинна була вжити заходів для якнайшвидшого безпечного повернення відповідних ув'язнених, переведених з Криму до пенітенціарних установ, розташованих на території російської федерації, у найкоротші терміни.

Суд вважає, що у нього є достатньо доказів – зокрема, доповідей міжурядових і неурядових організацій, підтверджених показаннями свідків та іншими матеріалами, – щоб поза розумним сумнівом дійти висновку, що ці інциденти були достатньо численними і взаємопов'язаними, щоб скласти практику або систему порушень.

Як зазначає Уповноважена Мінʼюсту в справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко, суд одноголосно підтвердив порушення росією низки статей Європейської конвенції про захист прав людини:

• зникнення та відсутності їх ефективного розслідування (порушення ст. 2 Конвенції);
• жорстоке поводження та незаконні затримання (ст. 2 та 5);
• незаконне поширення російського законодавства, через що кримські суди не можуть вважатися законними (ст. 6);
• примусова зміна українського громадянства на російське (ст. 8);
• систематичні масові обшуки (ст. 8);
• примусове переміщення на територію РФ засуджених (ст. 8);
• напади та переслідування релігійних лідерів, які не належали до РПЦ, обшуки та конфіскації майна (ст. 9);
• закриття неросійських медіа, в тому українських та кримськотатарських телестанцій, постійні переслідування та напади на журналістів (ст. 10);
• заборона мирних зібрань та протестів, напади і переслідування їх організаторів (ст. 11);
• експропріація приватного майна в порушення (ст. 1 Першого протоколу Конвенції);
• закриття українських та кримськотатарських класів (ст. 2 Першого протоколу);
• порушення права на свободу на пересування між окупованою територією Криму та материковою частиною України;
• дискримінація кримських татар;
• порушення прав політичних в’язнів, неможливість їх повернення в Україну та жорстоке поводження з ними на окупованого Криму та території рф.

Зазначимо, з 2022 року росія припинила брати участь у провадженнях в ЄСПЛ попри те, що досі несе відповідальність за рішеннями щодо скарг, поданих до вересня 2022 року.