Пам’яті легендарного «Привида Києва», льотчика Валентина Коренчука

Одним із перших став на захист українського неба

18 червня у столиці попрощалися з одним із "Привидів Києва" - легендарним бойовим льотчиком і героїчним захисником України Валентином Коренчуком на позивний "Бджоляр", який загинув у квітні цього року під час виконання бойового завдання. 

Публічна частина церемонії прощання відбулася у Михайлівському золотоверхому монастирі. Після літургії процесія спустилася до Майдану Незалежності. Поховали льотчика на Алеї героїв на Лукʼянівському військовому кладовищі.

- Валентин назавжди для нас є прикладом гідності, світлості, героїзму та патріотизму. На жаль, сьогодні, під час війни, Україна ховає кращих синів своєї батьківщини. Але маємо битися, здобути перемогу. В пам'ять про наших захисників. Валентин був гарним керівником. Вів нашого ще одного легендарного пілота «Джуса», який просував отримання Україною винищувачів F-16, – прокоментувала журналістам начальниця служби зв'язків з громадськістю Повітряного командування "Центр", полковник Любов Киналь.

За її словами, він загинув «як пілот» — у небі. А ще вона нагадала, що Валентин був батьком трьох дітей.

- Полковник Валентин Коренчук був одним із тих на аеродромі, який бачив, як падала L-ка, на задньому сидінні якої сидів Андрій Пільщиков (легендарний пілот «Джус» - ред.). Він був першим військовим Повітряних Сил, який набрав мене і підтвердив те, що сталось. За годину після загибелі до мене вже почали доходити чутки, але я не вірила, поки не почула в телефоні глибоке зітхання і фразу: “Меланіє, він не мучився”, - згадує дівчина “Джуса” Меланія Подоляк. - Далі все як в тумані, але я добре памʼятаю всі дзвінки Валентина Івановича в ті тижні. Добрий, спокійний, сильно надтріснутий голос. Тільки такий, який може бути в комески (командира ескадрильї – ред.), чий льотчик падав в нього на очах.

Трагедія в тім, що два місяці тому Валентин Іванович теж загинув. Розповісти про це можна тільки зараз, оскільки обставини загибелі були непрості і документальне підтвердження отримали, фактично, кілька днів тому… Він був чудовим командиром і неймовірним льотчиком.

Валентин Коренчук був одним із "Привидів Києва", який з перших хвилин став на захист українського неба, зокрема, столиці, зазначили в Київській міській державній адміністрації.

- У ті дні вирішувалася доля держави, ворог мав сучасніші літаки та прагнув перетворити Київ на руїни. Завдяки, зокрема, "Бджоляру", ворог не зміг опанувати повітряний простір та був розгромлений на підступах до столиці, – сказав перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

Він висловив вдячність герою й наголосив, що у Києві ніколи не забудуть його чин.

«Бджоляр» - один із тих пілотів, навколо яких народилася легенда про «Привида Києва». На його рахунку десятки уражених повітряних цілей.

Ось як сам Коренчук розповідав у програмі «Хоробрі серця» на «1+1» про унікальний бій з російським бомбардувальником, який було знищено без застосування озброєння: 

- Я візуально побачив, як, притиснувшись до правого берега Дніпра, йшла пара Су-25. Вони летіли в 50 метрах над землею і практично по руслу, щоб не потрапити в зону роботи наших радіолокаційних станцій та зенітно-ракетних комплексів. Їхньою основною задачею було знищення мостів через Дніпро в Києві та робота по Урядовому кварталу. Тому що вони йшли саме в той район. Якби вони виконали свої задачі, це дуже ускладнило б оборону Києва.

Я своєму ведучому сказав: “Бачу противника зліва знизу”. Він дав команду, що мій літак лівий, а його літак правий. Його противник пішов уверх, у хмари, став розвертатися і уходити в бік Іванкова на Білорусь. Славік (командир авіаційної ескадрильї 40 БрТА, Герой України (посмертно), загинув 24 лютого 2022) пустив ракету, догнав його. Нам потім хлопці з ССО сказали, що літак був знищений і упав перед Іванковом.

Інший противник став маневрувати дуже близько над землею. Ракетами над будинками працювати було неможливо. Можливість його атакувати з’явилася десь біля Вишгорода, коли ми вже були над лісовою смугою та полями. Я побачив у дзеркалі, як по мені з землі була пущена ракета, і вона йшла в точку, куди повинен був підійти мій літак і противник. І я встиг зманеврувати вправо, й ракета пройшла вверх. І коли я знову заходив до нього для атаки, після того, як пішла ракета, він почав маневрувати, не впорався з керуванням і просто врізався в землю. Тобто, навіть не використовуючи озброєння, противник був знищений.

Саме після славетних перемог перших днів повномасштабної війни серед українців і народився міф про «Привида Києва». АрміяInform нагадує, як сам «Бджоляр» розповідав про це в одному зі своїх інтерв’ю:

- «Привид Києва» — це збірний образ. Звідки він взявся? Засоби масової інформації противника сказали, що вони знищили всю систему керування України. І якщо вони все знищили, по всім каналам кажуть, що авіації немає, зенітно-ракетні війська знищені, то чому як тільки хтось підходить до столиці – його одразу вбивають? Такий термін вигадали кияни, адже там кажуть, що нас знищили, але хтось їх таки вбиває – то, мабуть, привид якийсь. Привид Києва».

Льотчик з перших днів повномасштабної війни захищав небо України: спочатку над Києвом,  пізніше виконував бойові завдання на південному та східному напрямках, прикривав повітряний простір центру України.

Загалом здійснив понад 80 бойових вильотів, провівши в небі близько 300 годин, і вразив десятки цілей російських окупантів. Серед його здобутків — збиття російського штурмовика біля Києва, за що його відзначили державним орденом “За мужність” III ступеню.

Шана і слав Герою!

Фото: 40 бригада тактичної авіації, АрміяІнформ, КМДА

За матеріалами hromadske