Литва на саміті НАТО у Вашингтоні ставитиме питання членства України в Альянсі

На саміті НАТО у Вашингтоні Литва порушить питання членства України в Альянсі, місця ротаційної моделі протиповітряної оборони в планах НАТО і "нижньої межі" фінансування оборони в 2,5% від ВВП.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє литовський мовник LRT.

У п'ятницю на спільному засіданні Комітету із закордонних справ Сейму та Комітету з питань національної безпеки і оборони обговорювали підготовку Литви до саміту НАТО у Вашингтоні в липні.

«Ми обговорили пріоритети майбутнього саміту - питання членства України, питання запрошення або, принаймні, більш сильної лексики. Ми твердо стоятимемо на боці України, щоб досягти чогось більшого, ніж те, що ми мали у Вільнюсі», - сказав міністр національної оборони Литви Лаурінас Кащюнас журналістам після засідання.

У липні минулого року на саміті у Вільнюсі лідери НАТОзаявили, що запрошення Україні вступити до НАТО буде надіслано після того, як країни-члени блоку дадуть на це згоду, і країна виконає відповідні умови. Також було вирішено звільнити Україну від Плану дій щодо членства (ПДЧ), створити Раду Україна - Альянс і затвердити довгостроковий план підтримки Збройних сил України.

«Очікування можуть бути дещо нижчими, ніж торік, тому що партнери дуже чітко вказують на те, що вони не готові до рішучих дій, але принаймні немає жодної зміни думки, жодного відступу, ніхто не вважає, що тексти, прийняті минулого року, були занадто сильними. Це дає надію, що, постійно порушуючи це питання, ми рухаємося вперед», - зазначив міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.

Кащюнас, у свою чергу, також повідомив, що на саміті Литва порушить питання практичної реалізації регіональних оборонних планів, прийнятих минулого року. Зокрема Литва наполягатиме на тому, щоб модель ротаційної протиповітряної оборони в країнах Балтії з'явилася в планах НАТО як потреба в загальних планах НАТО. На думку литовського міністра, це має бути не лише турботою трьох балтійських країн, потрібне впровадження ротаційної моделі протиповітряної оборони в плани НАТО.

Кащюнас додав, що Литва хоче розпочати дискусію про обов'язковий для членів Альянсу поріг витрат свого ВВП на оборону - 2,5%. «Дискусія, ймовірно, так і залишиться дискусією, тому що не всі країни ще досягли 2%», - зазначив він.

Говорячи про "нижню межу" - 2,5% ВВП - для фінансування оборони, Ландсбергіс зазначив, що це буде пропозиція Литви для тексту комюніке: «Ми маємо і моральне, і практичне право сказати, що це досяжно навіть для країн, які не вважають себе членами найбагатшого клубу країн НАТО».

Ландсбергіс вважає, що у Вашингтоні буде багато символічних жестів, що, за його словами, продиктовано 75-річчям Альянсу. «Я неодноразово ставив питання, що символізм не повинен розходитися з реальністю. Скажімо, українці відстоюють безпеку Європи і НАТО, захищаючись під Харковом, і вони, напевно, хочуть іншого меседжу», - резюмував міністр закордонних справ Литви.

Саміт НАТО відбудеться у Вашингтоні 9-11 липня.

Як повідомляв Укрінформ,посол України в Литві Петро Бешта розповів, що наразі триває робота щодо узгодження спільної позиції країн, членів НАТО, яка має зафіксувати незворотність інтеграції України в Альянс та те, що захист України є критично важливим для євроатлантичного регіону, для безпеки всього НАТО.