Коли буде Третя світова та пожежа у вашій хаті?

Ранній доступ: Patreon

«Ось ти розумник такий, а коли буде твоя Третя світова, га? Коли її чекати, коли підуть танки, коли впадуть перші літаки? Не знаєш? От і все, а я життя прожив і мені видніше!»

Перепрошуємо за пародію, але дедалі частіше діалоги про високу ймовірність глобального конфлікту переходять саме у вікову фалометрію та небажання розуміти реальні тенденції навколо себе.

Порівняйте це з пожежею

У певному сенсі наша місія нагадує багаторазове попередження власника домівки про погану проводку. Ти йому кажеш, що буде пожежа. Якщо хочеться її уникнути, варто зробити невеликий апгрейд системи (хоча б щитка для початку), або не перевантажувати стару і ледь живу проводку великими засобами. Раз кажеш, другий — тебе не слухають.

Зате потім одного разу починається пожежа, спричинена якоюсь китайською зарядкою та вісьмома потужними агрегатами, увімкненими в неї.

«Ну попереджали, і що? Воно ж одразу не почалось», — найбільш звичний контраргумент.

Окей. Ви ж розуміли, що пожежа можлива? Так. І чесно про це попередили не когось, кому це може бути вигідно, а найбільш імовірну першу жертву займання — власника оселі. Але чи ви могли назвати хронологічні рамки її початку? Ні. Взагалі час початку пожежі вам скаже лише той, хто от-от її почне (наприклад, підпалить хату і зафіксує точний час).

Axis of Ill Will, not Axis of Evil!

Чи сусід (той, який жертва №1) вам повірив? Найімовірніше, ні. Особливо в тому випадку, якщо замість оптимізації навантаження він обрав шлях байдужості, за що згодом і поплатився вже набагато більшими проблемами. Власне, так само і з війною. З будь-яким стресом, та особливо з війною.

Згадайте ті часи, коли західні розвідки нас попереджали, але в Україні вистачало скептиків. Або, як ми їх інколи звемо — воєнних економістів. Ті, що не вірять у початок найбільш очевидного вторгнення чисто тому, що це невигідно агресору (або ще якась бздура як аргументи).

Пам’ятаєте? Точну дату вам коли назвали? Як свідчить практика — про 24 лютого ми дізнались чи 22, чи 23 лютого.

Знаєте, так собі люфт щодо часу, аби всерйоз вимагати від візаві такої ж дати, але про Третю світову.

Якщо скажуть, уже надто пізно

Якщо точну дату вам скаже тільки найкращий розвідник у світі, і ви вже бачили, що тоді часу на підготовку забракне — треба готуватись наперед. Щоб розвідка не дала вам поштовх до перших підготовчих дій, а лише мотивувала: ви готувались недарма.

Ми не хочемо вести щоденник Третьої світової, бо це буде дійсно кумедно виглядати. Та й для кого старатись, шановні? Ті люди, які нас розуміють, більше хочуть побачити аналіз подій чи тенденцій.

А ті, кому лишень подавай щохвилинне оновлення дайджесту про передумови глобальної війни, здебільшого хочуть цей пласт роботи виключно поливати брудом. Все ж ліпше зосередитись на вивченні тенденцій, а не підігравати тим, хто і так проти твоїх поглядів (навіть на зло собі).

Було би більше часу, можна було і реалізувати. Але часу мало не лише у творчого колективу ПЛ+С, а й у всього людства. Таке враження, ніби сучасну людину треба вмовити, переконати: «Агов, чоловіче, на тебе летить бетонна плита! Подивись угору, будь ласка, якусь пляму в небі над собою побачиш. І вона швидко зростає». Чого варте зусилля, де людина голову підніме? Це ж дрібниця, здавалося б.

Однак ні. Сучасна людина вимагатиме аргументів, аби відвести свої очі від чергового мобільного застосунку для альтернативно розвинених транс-оленів, і лише тоді зволить напружити м’язи шиї задля власної безпеки. Дивно, але як є.

З астероїдом простіше пояснити, чесно кажучи. І потім, до речі, теж надто пізно пояснювати.

Щоб відповісти на питання: «Коли буде Третя світова?» — хоча б приблизно, треба напружити м’язи шиї та подивитись угору. Не буквально (хоча це корисно), а звернутись до тих даних, які щодня поширюються мережею. Це ж безкоштовно.

Якби я / ти / ви починав / починали…

Поставте себе на місце агресора. Проте не заради реготу і жартів, спробуйте до цього поставитись серйозно. Що б ви робили, аби підготовка до великої війни пройшла якнайбільш удало? В нашому випадку це була б ревізія наявної військової техніки та спроба компенсувати її нестачу в тій чи іншій частині армії.

Не пішки ж ходити на війну, їй-богу. Але ви можете обирати інші опції, звісно.

На нашу думку, вісь зла на даний момент — Китай, Іран, Росія. КНДР важко розглядати всерйоз хоча б тому, що без китайської допомоги вона б зараз не була такою зубастою. Коли Сі хоче полякати японців, у нього є власний проксі для таких провокативних дій. Це навіть не держава у класичному розумінні цього слова.

Чи є потужності у КНР, Ірану та РФ, аби займатись питаннями техніки? Звісно. Що йде далі? По ідеї, треба готувати особовий склад. І робити це так, щоб жодна з потенційних жертв (чи їхніх союзників) максимально довго не здогадувалась про твої дії.

Те, що німці робили в тренувальних таборах на території СРСР. Те, що робить Китай у своїх пустельних регіонах (але потім супутник усе одно побачив макет урядового кварталу Тайбею — і все стало зрозуміло).

Список можна продовжувати дуже довго. Забезпечити себе пальним та запасом ресурсів, зробити банк крові, багато чого. Все це Китай системно робить кілька років поспіль. Критики Третьої світової навіть намагаються використати це як аргумент проти війни — мовляв, Китай так постійно робить, і «досі не напав же».

Дуже дитяча логіка, на жаль. Якщо для розуміння треба, щоб потужна держава на тебе таки напала, то навіщо аналітика існує взагалі?

Всі ключові тоталітарні актори готують свої військові кампанії. Той, хто хоче, це бачить. Той, хто не хоче — потім вищатиме, аби ви вивезли його сім’ю з 29 людей та 48 домашніх улюбленців, бо він ідіот і не зміг про це попіклуватись наперед. Він був надто зайнятий: казав усім, що війни не буде.

Ми це вже проходили у 2022-му, тож нічого дивного. «Це ж було вже», як казав один із наших президентів. І буде ще.