Україна втратить союзника, підтримку та допомогу? На виборах у Франції перемагають проросійські ультраправі
Україна втратить союзника, підтримку та допомогу? На виборах у Франції перемагають проросійські ультраправі

Україна втратить союзника, підтримку та допомогу? На виборах у Франції перемагають проросійські ультраправі

"Національне об'єднання" Марін Ле Пен здобуло перемогу у першому турі виборів до парламентуФранції. Якщо за результатами другого туру, який відбудеться 7 липня, партія отримає монобільшість, Францією керуватимуть – принаймні частково – політики, які зробили собі ім'я, симпатизуючи російському диктатору Путіну, і присягалися "розірвати" ЄС, вийти з НАТО та залишити Україну без допомоги. Чи зможе президент Франції Еммануель Макрон зробити так, аби не допустити ультраправих до влади, читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Ще до початку першого туру Путін міг бути задоволений. Ослаблення Макрона та посилення ультраправих, які мають ідеологічні та фінансові зв’язки з Кремлем, вже спантеличує Європу, оскільки союзники побоюються втратити сильний проукраїнський та проєвропейський голос за столом переговорів. В нинішніх умовах війни проти РФ останнє, що потрібно Європі та Україні – внутрішні протиріччя у Франції. Але саме це і відбувається. І це стосується не лише хвилі протестів на вулицях французьких міст, яка почалася після оголошення екзитполів. Результати позачергових виборів у країні можуть стати найбільш руйнівним голосуванням з часів війни — не лише для Франції, але й для ЄС, НАТО та Заходу.

На словах Ле Пен більше не хоче виводити Францію з єврозони. Також вона пом'якшила пропутинську риторику. Але певні стилістичні зміни не мають вводити в оману - її партія все ще вороже ставиться до НАТО, ЕС та України, а в її складі вистачає прихильників Росії.

Що ж до України, то головний послідовник Ле Пен та ймовірний наступний прем’єр-міністр Франції Жордан Барделла вже заявив, що виступить проти багатьох важливих ініціатив Макрона стосовно допомоги Україні.

Загрозливі результати

Партія "Національне об'єднання" перемогла у першому турі парламентських виборів у Франції, набравши 33,4% голосів. Ліва коаліція "Новий Народний фронт" посіла друге місце з 27,98%, альянс президента Макрона "Разом за Республіку" набрав 20,76%.

У першому турі голосування відзначається дуже висока явка – 66,71%. Це рекорд для таких виборів з 2002 року. Таким чином у другому турі ультраправе "Національне об'єднання" протистоятиме лівому альянсу "Новий народний фронт", який також сподівається виграти вибори. Але й партія Макрона на третьому місці може відіграти важливу роль у другому турі.

Депутати французького парламенту обираються не на основі пропорційного представництва, а шляхом складного двотурового голосування в 577 виборчих округах. Вибори відбуваються в два тури, якщо жоден кандидат не набирає 50 відсотків голосів у першому турі. Однак до них можуть приєднатися також претенденти, які здобули понад 12,5% голосів у першому турі. Кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів у другому турі, отримує місце в парламенті.

Після голосування 30 червня агітація відновилася 1 липня і триватиме ще п'ять днів, перш ніж виборці знову прийдуть на виборчі дільниці для останнього, вирішального другого туру голосування 7 липня. За п'ять днів між турами багато що може змінитися, особливо якщо кандидати підуть на тактичні союзи та зняття кандидатур з виборів, щоб не дати ультраправим отримати більшість.

Усі на боротьбу проти ультраправих

Наскільки близька Марін Ле Пен до монобільшості залежить від того, як інші партії та Макрон відреагують на її приголомшливу перемогу. Президент Франції стоїть перед болісним вибором — кинути всі сили на те, щоб зупинити ультраправих, або спробувати врятувати те, що залишилося від його колись домінуючої сили.

З огляду на те, що поріг для отримання абсолютної більшості в парламенті становить 289 місць, через тиждень ультраправі можуть навіть сформувати уряд із Жорданом Барделла.

Зразу ж після оголошення результатів союзники Макрона намагалися вирішити що робити. Його кандидати стикаються з величезним тиском, що змушує їх виходити з гонки в багатьох округах і радити своїм прихильникам голосувати за лівий альянс у спробі перемогти Ле Пен. У кандидатів, які пройшли у другий тур голосування, є час до вечора вівторка, щоб вирішити, чи вийдуть вони з гонки, чи продовжать боротьбу.

У ніч після першого туру тисячі французів зібралися на площі Республіки в Парижі, щоб висловити протест проти ультраправих. Ці сцени нагадували про протести проти Жан-Марі Ле Пена, батька Марін, який вийшов у другий тур президентських виборів у 2002 році як кандидат від партії, відомої як "Національний фронт". Тоді партії та виборці об'єдналися проти ультраправих, відклавши свої розбіжності убік, щоб перемогти.

Але й ультраправі розуміють усю складність неповноцінної перемоги, яка не дозволить їм отримати абсолютну більшість. Ле Пен заявила, що Барделла стане прем'єр-міністром лише у тому разі, якщо "Національне об'єднання" отримає стійку більшість та підтримку парламенту.

Перемога "Національного об’єднання" послабить НАТО та Захід

За зовнішню політику в республіці відповідає президент, проте якщо правим все-таки вдасться отримати більшість у нижній палаті парламенту, то державний бюджет опиниться під їхнім контролем, зокрема і кошти, що виділяються на підтримку України. Макрон тоді втратить важелі впливу на внутрішній порядок денний, включаючи питання економічної політики та безпеки, оскільки президенту знадобиться підтримка парламенту, щоб виділяти кошти на цю підтримку.

Президент Франції може стати в дипломатичних справах незначною фігурою, яку затьмарює євроскептичний чи натоскептичний уряд, що складається з партій, пов'язаних з РФ.

Ле Пен під час президентської кампанії 2022 року закликала вийти з об'єднаного військового командування НАТО, до якого Париж приєднався у 2007 році, а також укласти "нові стратегічні угоди зі Сполученими Штатами" та відкрити "діалог з Росією щодо основних спільних питанням". У цьому році антинатівська та антиєвропейська риторика певним чином пом’якшилася, що було розцінено як позитивний знак.

Однак не так давно Барделла заявив, що обіцянки Ле Пен вивести Францію з командування НАТО залишаються чинними, але це стане можливим лише після припинення бойових дій в Україні. "Ніхто не змінює договори у воєнний час",— відзначив Барделла.

Україна втратить надійного союзника та допомогу

Ставши президентом, Еммануель Макрон перетворився на одного з найзапекліших прихильників вступу України до НАТО. Він обіцяв створити коаліцію військових інструкторів для навчання на території України і відправити на допомогу французькі винищувачі Mirage 2000-5 та далекобійні ракети. Але вже через кілька тижнів зовнішня політика Франції може вступити в період невизначеності і навіть турбулентності, що ризикує поставити під сумнів ці зобов'язання.

Згідно з конституцією Франції, президент є керівником збройних сил і відповідає за зовнішню політику, а прем'єр-міністр керує урядом і, отже, внутрішньою політикою. Але ближчий погляд на розподіл повноважень між президентом і прем’єр-міністром відкриває набагато складнішу картину. Бюджет є критичним важелем для здійснення впливу на багато сфер політики в Національних зборах. Саме тому є багато способів, якими прем’єр-міністр може підрізати крила президенту.

Наприклад, якби президент хотів відправляти військових інструкторів в Україну, уряд, який не погоджується з такою політикою, може спокійно заблокувати відповідні постанови. Марін Ле Пен зазначає, що Барделла не має наміру сваритися з Макроном, але він встановить червоні лінії: що стосується України, то президент не зможе відправити туди французьких військових.

Діючий прем'єр-міністр Франції Габріель Атталь вже застерігає, що обсяги військової допомоги Україні скоротяться у разі перемоги на парламентських виборах ультраправих. Він заявив в ефірі BFM TV, що наступний крок для "НО" ​​— блокування українських ініціатив Макрона.

"Це вже зрозуміло. Глава ультраправих Барделла пропонує фінансувати свої неспроможні обіцянки, зокрема за рахунок скорочення нашого внеску до Європи. Наступний крок — це буде кінець значної частини підтримки України", — зазначив нинішній глава уряду.

Французьке видання Journal du Dimanche наводить слова представника Міноборони Франції, який зазначає, що прихід правих до влади ускладнить узгодження допомоги Україні. "Президент республіки залишається головнокомандувачем, але призначений міністр оборони стане політичним лідером і саме він підписує розпорядження про виділення Україні літаків, гаубиць CAESAR та боєприпасів".

Барделла заявив 19 червня, що підтримує право України захищатися від Росії, однак наголосив, що виступає проти відправлення далекобійної зброї, оскільки це може спровокувати ескалацію бойових дій.

Слід також зазначити, що у березні депутати від "Національного об'єднання" відмовилися підтримати французько-українську двосторонню угоду про безпеку.

Все може змінитися після другого туру

"Наразі жодних підсумків підбивати не варто. Коли говорять про якісь відсотки партії на національному рівні, це все умовні речі, адже боротьба йде за 577 депутатських місць, а в першому турі до парламенту пройшли поки що лише 70 депутатів, які набрали понад 50 відсотків", – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив міжнародний експерт із Франції, ексспівробітник КДБ та Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Жирнов.

"Партія Марін Ле Пен поки що отримала 37 гарантованих місць у парламенті, "Новий Народний фронт" – 32, а Макрон – 2 гарантовані місця у парламенті. Тобто за 500 місць буде запекла боротьба у другому турі. Причому на 200 округах у другий тур пройшли два кандидати, а на 300 дільницях зафіксовано так званий трикутник, коли з'являється третій кандидат, який набрав більше 12,5 відсотків, і він проходить у другий тур. Це означає, що немає розуміння, хто переможе на таких дільницях. Усе залежатиме від того, хто зніметься на користь союзника та віддасть свої голоси.

"Тому зараз, коли дають оцінки, скільки місць "Національне об’єднання" може отримати у парламенті у підсумку – а кажуть, що від 240 до 310 – то різниця у 70 місць. Саме це і визначатиметься у другому турі", – підкреслює Сергій Жирнов.

За словами експерта, зараз можна сказати точно те, що ультраправі підтвердили свою високу популярність і вони можуть отримати більшість у парламенті без жодних союзів. Також Сергій Жирнов виділяє високу явку, якої раніше ніколи не було. Це пов'язано з тим, що багато хто зрозумів - є ймовірність того, що Ле Пен може перемогти, що буде великою проблемою для країни.

З іншого боку, Сергій Жирнов констатує, що у Франції сталося майже диво – об'єдналися ліві партії, які раніше лише сварилися. Вони відчули, що пахне смаженим, і досягли перемир'я - зелені, соціалісти, комуністи тощо. Цей "Новий Народний фронт" насправді отримав майже такий самий відсоток голосів, як і "Національне об'єднання", тобто став другою політичною силою у Франції, перемігши макроністів.

"Вся інтрига тепер полягає в тому, чи зможуть ліві та макроністи домовитися та виступити проти ультраправих у другому турі. Тому що ліві вже чітко сказали, що коли виникає трикутник, ми знімаємо свого кандидата, якщо він прийшов третім та закликаємо виборців голосувати за другого, тобто за будь-кого, аби не переміг ультраправий кандидат. А ось макроністи поки що вагаються та щось вигадують. На мою думку, саме це і може вирішити долю цих виборів. Зовсім ще не факт, що "Національне об'єднання" отримає свою більшість. Однак зараз це ворожіння на кавовій гущі, чекаємо на другий тур", – зазначив Жирнов.

Джерело матеріала
loader
loader