Чим відрізняються методи боротьби з російською дезінформацією України та ЄС

У межах нещодавно прийнятого 14-го пакета санкцій Євросоюз заборонив партіям, медіа, неурядовим та іншим організаціям приймати пожертви чи будь-яку іншу підтримку від РФ.

Діяльність агентів впливу Росії в інших країнах не є чимось новим.

Західним країнам вона відома ще з часів холодної війни, але протидіяти їй в рамках демократичної системи дуже складно.

Бо, саме цією свободою і користуються агенти впливу, публічно просуваючи російські наративи або створюючи приводи для російських пропагандистів.

Про те, як ЄС і Україна намагаються протистояти російській пропаганді і в чому складнощі, читайте в статті Юлії Каздобіної з Ради зовнішньої політики "Українська призма" Пропаганді обмежать фінансування.

Як у ЄС планують протидіяти російській дезінформації.

Далі – стислий її виклад.

ЄС і раніше намагався обмежувати російський вплив за допомогою санкцій.

У липні 2023 року до санкційних списків внесли двох громадян РФ – засновника московської компанії "Агентство Соціального Проєктування" Ілью Гамбашидзе і генерального директора і нинішнього власника російської компанії Group Structura LLC Ніколая Тупікіна.

У березні 2024 ці двоє осіб та їхній бізнес потрапили до санкційних списків США.

Попри це, кампанія продовжує своє існування, отже, персональні санкції проти громадян РФ та їхнього бізнесу виявилися неефективними.

Широка заборона на отримання фінансування з російських джерел, запроваджена ЄС у червні, виглядає більш ефективним рішенням, яке позбавлятиме ресурсів саме агентів впливу.

Адже йдеться про тих, хто перебуває всередині європейських країн, а отже, в компетенції європейських правоохоронних органів.

При цьому режим дозволяє робити винятки, якщо буде доведено, що російські гроші не підуть на фінансування зловмисного впливу або дезінформації.

Рішення щодо обмежувальних заходів – лише перший крок.

Чи досягнуть вони своєї мети, багато в чому залежатиме від їх застосування.

Серед країн-членів на сьогодні існують значні розбіжності як у законодавстві, так і у повноваженнях державних органів, відповідальних за такий контроль.

У квітні цього року в ЄС прийняли Директиву, яка має допомогти уніфікувати запровадження санкцій та зменшити перекоси на ринку, до яких призводить їх нерівномірне запровадження.

Директива набула чинності 14 травня 2024 року і має бути запроваджена до законодавства країн-членів до 20 травня 2025 року.

Але й після того результат залежатиме від ефективності адміністративної та правоохоронної системи.

У цього рішення є ще один недолік: на китайські джерела у ЄС заборони відсутні.

Хоча, російські та китайські наративи щодо війни в Україні переважно збігаються.

Підсумовуючи, можна сказати, що ЄС знайшов механізм, який дозволить обмежити діяльність агентів російського впливу, не порушуючи фундаментальних прав та свобод громадян Євросоюзу.

В Україні ж інші підходи у боротьбі з роспропагандою.

На початку лютого 2021 року президент Зеленський своїм указом затвердив рішення РНБО щодо запровадження санкцій проти телеканалів 112, ZIK та News.

One, які були власністю народного депутата фракції ОПЗЖ Тараса Козака.

На момент запровадження санкцій проти Козака не було заборони на фінансування з РФ.

Отже, з юридичної точки зору незрозуміло, що порушив власник цих каналів.

Його ж внесли до санкційного списку та позбавили широкого кола прав без слідства та розгляду в суді.

Україні було б варто придивитися до запропонованого механізму та адаптувати його до своєї санкційної політики, щоб уникнути можливих складнощів на шляху до ЄС.

Докладніше – в матеріалі Юлії Каздобіної Пропаганді обмежать фінансування.

Як у ЄС планують протидіяти російській дезінформації.