Щось дивне відбувається зі зіницями, коли ви дихаєте: наука поки що не може це пояснити
Щось дивне відбувається зі зіницями, коли ви дихаєте: наука поки що не може це пояснити

Щось дивне відбувається зі зіницями, коли ви дихаєте: наука поки що не може це пояснити

Дослідники знайшли взаємозв'язок із диханням і розміром наших зіниць.

Учені з'ясували, що розмір зіниць коливається в міру того, як люди дихають. Найменший розмір зіниці мають у той момент, коли ми вдихаємо, а потім вони поступово збільшуються аж до кінця видиху, пише New Scientist.

"Я б не намагався побачити ці зміни неозброєним оком. Думаю, що це буде вкрай важко помітити", — каже Мартін Шефер із Каролінського інституту в Стокгольмі.

Те, що дихання може впливати на розмір зіниць, давно відомо, але передбачалося, що найбільший розмір зіниць під час вдиху, а найменший під час видиху. Ба більше, дослідження проводилися лише на кішках, та й ті перебували під наркозом.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Команда Шефера озброїлася спеціальною камерою для вимірювання розміру зіниць і набрала 100 добровольців. Їхнє дихання відстежували маски з датчиками. Розмір зіниць аналізували протягом багатьох циклів дихання. Саме тоді й виявилася чітка закономірність: розмір зіниць був найменшим на початку вдиху і найбільшим у середині видиху.

Такий зв'язок зберігався незалежно від того, дихали добровольці через рот або ніс, дивилися в одне місце на екрані 5 хвилин або виконували просте екранне завдання.

Закономірність часто була не зрозуміла протягом одного циклу дихання. Річ у тім, що на розмір людської зіниці впливає безліч чинників, які можуть маскувати ефект дихання.

Зір у людини стає найбільш гострим, коли її зіниці звужуються, але ширші зіниці чутливіші до слабких подразників, особливо в периферійному зорі.

Автор дослідження також збирається з'ясувати, чи можуть люди змінювати розмір своїх зіниць за бажанням, контролюючи дихання. Результати можуть допомогти людям, які значною мірою покладаються на зір, наприклад, у таких видах спорту, як стрільба.

Шефер вважає, що ефект дихання виникає тому, що частина стовбура мозку, яка контролює вдих і видих, пов'язана зі зіницями. За його словами, неясно, чи є це випадковим результатом еволюції мозку.

"Чи є це рудиментом або ж за цим стоїть якась мета? Ми досі не знаємо", — підсумував дослідник.

Нагадаємо, на Землі є жаби, у яких замість зіниць сердечка. Дослідники розповіли про чарівне крихітне земноводне, у яких зіниці у формі серця.

Теги за темою
Здоров'я
Джерело матеріала
loader