Як з’ясувалося, створювати "шедеври" їй допомагала племінниця та майстер з манікюру, яка добре володіє пером і тушшю.
У Музеї старого й нового мистецтва Тасманії (Австралія) розгорівся скандал через так звані "картини Пабло Пікассо", які насправді виявились фальшивками. Кураторка виставки Кірша Кечеле написала пост на сайті закладу, в якому зізналася, що обманювала людей. Про це пише видання Business Insider.
Шедеври світового мистецтва виставлялися на одній із тривалих виставок музею — "Лаунж для леді", на яку пускали виключно жінок. Правда могла б і не розкритися, якби один з ображених відвідувачів-чоловіків з австралійського штату Новий Південний Уельс не звернувся до суду, звинувативши адміністрацію в дискримінації.
Суд вирішив справу на користь позивача й зобов'язав керівництво закладу зняти обмеження щодо статі та надати всім охочим доступ до експозиції. Після цього кураторка заховала частину полотен у жіночому туалеті, а згодом написала блог з поясненнями.
"Деякі картини я намалювала сама. Одного разу випивали з подругою й жартували про підробки. Хотіла, щоб картини пасували до колірної гами простору та зелених шовкових фіранок", — зазначила вона.
Як з’ясувалося, створювати "шедеври" їй допомагала племінниця та майстер з манікюру, яка добре володіє пером і тушшю. Фальшивками виявилися й деякі інші експонати, зокрема колекція новогвінейських списів, представлених як антикваріат, пластикові коштовності та хутряний плед принцеси Мері, виготовлений з поліестеру.
У коментарях під блогом користувачі мережі розділились в оцінках: одні називають цей обман "блискучим та сміливим", а інші кажуть, що співробітниця музею намагається тримати людей за дурнів.
Нагадаємо, раніше Фокус писав, що галерея сучасного мистецтва в Німеччині звільнила свого співробітника після того, як виявила, що художник-початківець повісив на виставці свою власну роботу.
А от найбагатша жінка Австралії Джина Рінегарт виявилася незадоволеною картиною художника Вінсента Наматіжири з корінного населення, на якій зображено її портрет. Жінка звернулася до директора і голови NGA з проханням прибрати картину.