Як уникнути дефіциту робочої сили у майже 9 млн людей. Мінсоцполітики представило стратегію дій на найближчі 15 років

Міністерство соціальної політики розробило стратегію для вирішення до 2040 року ключових проблем, які пов’язані із низькою народжуваністю, передчасною смертністю і дефіцитом на ринку праці. Про це під час відкриття саміту HR фахівців провідних компанії України, інформаційним партнером якого є «Главком», повідомила заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак.

За її словами, дефіцит на ринку праці не полегшиться, а буде складнішим у наступні багато років. Відповідно до прогнозу Міжнародної організації праці (МОП), протягом наступних 10 років дефіцит на ринку праці України становитиме 8,6 млн людей. Мінекономіки трохи оптимістичніше, його прогноз – 4,5 млн людей. При тому, що сьогодні офіційно працевлаштованими є приблизно 10,5 млн осіб.

На одну жінку припадає 0,9 дитини

І цьому, каже Марчак, є об’єктивне пояснення. За оцінками Інституту демографії, на підконтрольній Україні території проживає 31 млн людей, 4,9 млн виїхали за кордон, близько 5 млн проживають на тимчасово окупованих територіях. До 2025 року може залишитися всього 25 млн.

Причини: низка народжуваність , висока смертність і зовнішня міграція.

«Перед повномасштабним вторгненням у нас на одну жінку дітородного віку припадала 1,2 дітей, після початку повномасштабного вторгнення – 0,9. Цей показник третій з кінця у світі. Навіть якщо після повномасштабного вторгнення ми повернемося до довоєнних показників, або навіть якщо ми зробимо дуже великий прорив і вийдемо на показники, середні серед країн ЄС, тобто 1,5 дитини на одну жінку – це буде дуже хороший результат для нашої країни з точки зору показника народжуваності, але це не вирішить проблему падіння демографії», – повідомила заступниця міністра. 

Вона наголосила, що хоч зараз велика зовнішня міграція, до повномасштабного вторгнення також спостерігалися високі темпи зовнішньої міграції. І навіть, – каже Марчак, – до 2022 року українці були одними з лідерів за кількістю виданих посвідчень щодо права на проживання в країнах ЄС. «Кількість дітей щороку скорочується. Це означає, що у майбутньому, коли ми з вами вийдемо на пенсію, на одного працюючого припадатиме декілька пенсіонерів. Вже сьогодні у нас один працюючий утримує одного пенсіонера», – констатує чиновниця.

Наслідки невтішних демографічних показників:

• Зменшення кількості платників податків;
• Нестача кадрів для відновлення;
• Брак кадрів для сил безпеки, оборони;
• Дефіцит на ринку праці.

Є 1 мільйон осіб з інвалідністю, які не працюють

За її словами, завадити найгіршим сценаріям має Стратегія 2040, мета якої створити можливості для народження дітей, зниження передчасної смертності і зміна міграційних трендів. «Наразі ми сфокусувалися на високорівневих рішеннях, але паралельно вже розробили план заходів. Це дуже детальний перелік дій, які мають зробити різні органи влади», – розповіла Марчак. 

За її словами, серед бізнесу популярна думка про те, що кадровий голод слід вирішити залученням мігрантів. Мовляв, від того, що ми відкриємо кордони для таких людей усім буде щастя. «На жаль, є підстави думати, що так не буде з кількох причин. Насамперед тому, що імміграційна політика є дуже дорогою», – каже вона, адже якісних спеціалістів не тільки потрібно віднайти, а ще й інтегрувати до проживання в Україні. Не відмовляючись від іноземних мігрантів, чиновниця каже про інший вихід із ситуації для покращення проблем на ринку праці – забезпечення максимальної інклюзивності, тобто адаптації фахівців до нинішніх реалій.

За її словами, в країні значна кількість людей зі знанням мови, які є частиною нашого суспільства. Ця частина не працевлаштована, або працевлаштована на посади, які не задовольняють ані цю людину, ані економіку. «У нас 700 тис. внутрішньо переміщених осіб (ВПО) працездатного віку, які не працюють. Поки не визначена кількість ВПО, яких можна було би перенавчити, запропонувати кращу роботу, вирішити завдяки ним проблеми бізнесу… Окрім того є близько 1 млн осіб з інвалідністю, які не працюють, але можуть бути працевлаштовані. З урахуванням того, що у нас 1 млн потенційних ветеранів, значна частина яких повертатиметься із серйозними травмуваннями, ми починаємо думати про те, що це буде новою нормальністю для суспільства», – каже Марчак.

За її словами, задача держави – забезпечити умови життя у безбар’єрному середовищі, де має працювати безбар’єрний бізнес, тобто забезпечити людині з фізичним обмеженням можливість бути активним учасником ринку праці.