Донецька операційна зона залишається найгарячішою ділянкою фронту, констатує воєнний кореспондент Богдан Мірошников. Але просування ворога тут суттєво сповільнилося, і до осені слід очікувати на стабілізацію фронту.
Донецька операційна зона
Саме ця ділянка фронту була, є та буде найгарячішою.
Ворог поступово підібрався до першочергово запланованих рубежів — Карлівка та напрямок Воздвиженки. Але цей список неповний, бо вони планували вийти на трасу Покровськ-Костянтинівка (Т0504) ще наприкінці зими-початку весни.
По факту, цього немає. Як і з повним контролем траси Марʼїнка-Вугледар та просування до Водяного.
Але при цьому окупант непогано скористався нашими помилками в районі Шумів-Дружби (напрямок Торецька) та Володимирівки (між Вугледаром та Волновахою), і порушивши цілісність ЛБЗ з нашого боку.
В оперативно-тактичному вимірі, ворогу ще тільки належить здійснити багато вдалих дій, щоб захопити повністю Карлівку, Красногорівку або вийти на трасу Т0504.
Я вже мовчу за лобові атаки Часіка та у напрямку Торецька. Це не від гарного життя робиться.
Бо основний план вчергове не втілюється у життя. А тому окупант приходить до "перевіреної десятиліттями" тактики — лобові штурми та закидування мʼясом.
Минулого разу я писав, що у майбутньому можлива стабілізація. Це так і є, бо це — нормальний розвиток подій під час бойових дій.
Останні 8 місяців атакує ворог. Він виснажений не менше за наше військо. Якщо не більше.
Наша спільна задача на літо-початок осені — перейти до позиційних боїв. Нам з вами потрібно розуміти, що все залежить виключно від нас.
Тому на часі — максимальна згуртованість, виявлення та вирішення проблем, а також розуміння, що якщо не ми — то ніхто.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо Неприступний Часiв Яр. Як ЗСУ вдалося створити тут плацдарм-фортецю