Архівні кадри з елементами лялькової анімації: Суспільне презентувало робочу версію фільму про Параджанова

18 липня 2024 року у рамках Одеського кінофестивалю відбувся спеціальний показ документального фільму «Сентиментальна подорож до планети Параджанова».

80 хвилин, щоб поринути у дивовижний світ видатного митця, — саме такий хронометраж має документальна стрічка. Перші її глядачі, які завітали у кінотеатр «Оскар», мали змогу пережити миттєвості яскравого життя Сергія Параджанова, який продовжував творити навіть у найскрутніші часи. І при цьому він зумів не зневіритись і не озлобитись в умовах тиску тоталітарного радянського режиму. «Я відомщу Україні любов’ю», — сказав якось Параджанов, і ці почуття досі відчувають усі прихильники його таланту. Відчули це і глядачі у залі, переглядаючи документальну стрічку про його життя.

Творча команда, яка працювала над створенням фільму

Фільм «Сентиментальна подорож до планети Параджанова» створено ТОВ «Іллєнко Фільм Продакшенс» на замовлення Суспільного мовлення. Режисером стрічки став Тарас Томенко, відомий  своїми роботами «Терикони» та «Будинок “Слово”. Нескінчений роман». Над стрічкою також працювали оператор-постановник Юрій Дунай та композитор Олександр Чорний. Продюсерами фільму виступили Пилип Іллєнко та Андрій Ризванюк, а  від Суспільного  — Лук’ян Галкін та Альона Голякова.

Лук’ян Галкін

Лук’ян Галкін наголосив, що волів би говорити, що фільм створено не «на замовлення», а «у співпраці  Суспільного мовлення і команди Пилипа Іллєнка та Тараса Томенка». Він також зазначив, що «це кіно, яке піднімає глибокий пласт проблематики, у тому числі стосунків митця та тоталітарних окупантів, за яких йому випало жити».

На важливості документального проєкту наголошують і його безпосередні виконавці — режисер Тарас Томенко та продюсер Пилип Іллєнко.

«Сподіваюсь, що ту любов, яку ми вклали у фільм про Сергія Йосиповича, трошки передастся вам. Для мене Сергій Параджанов — знакова людина, під його впливом, власне, я й сформувався як режисер. У дитинстві ще побачив його фільми і для мене це надзвичайно важливо. Цей фільм давався дуже важко, але ми це зробили. Це ще не закінчена версія, це ще не прем’єра», — зазначив перед переглядом стрічки режисер Тарас Томенко.

 Тарас Томенко

У свою чергу Пилип Іллєнко підкреслив, що вагомість постаті Сергія Параджанова вимагає особливого ставлення до фільму. Оскільки до цієї непересічної особистості у своїй творчості звертались багато кінематографістів, то і доробок фільмів про нього чималий, тому творці «Сентиментальної подорожі до планети Параджанова» шукали нові підходи у розмові про нього.

«Ми дуже сподіваємось, що зможемо запропонувати новий несподіваний погляд-рефлексію на його постать», — зазначив Пилип Іллєнко.

 Пилип Іллєнко

• Читайте також: «Найстрашніше — проґавити прекрасне»: вечір вшанування Сергія Параджанова

Творцям стрічки вдалось не лише здивувати нестандартним втіленням, дивовижним поєднанням документального контексту з анімаційною формою, а й викликати шквал аплодисментів у залі. «У мене немає слів, я ніколи нічого подібного раніше не бачила. Так усе це поєднати», — сказала одна з глядачок після перегляду, і, мабуть, це є відображенням тих думок, що мали більшість людей у залі.

Кадр з фільму «Сентиментальна подорож до планети Параджанова»

Фільм «Сентиментальна подорож до планети Параджанова» ніби стирає грані між реальністю та уявою, бо у ньому гармонійно переплетені унікальні архівні матеріали та фантастичний ляльковий світ. Дивовижний світ Сергія Параджанова розкривається за допомогою ляльок-маріонеток. Це незвично і символічно водночас, адже відомо, як видатний митець любив ляльки. Він їх творив навіть перебуваючи в тюремних застінках, використовуючи при цьому ті матеріали та предмети, які були під рукою.

Шевкет Сейдаметов

Приблизно так само створював ляльки та елементи декорацій художник-постановник фільму Шевкет Сейдаметов. Разом з художником Ігорем Каспровим та іншими членами команди вони майстрували їх у себе вдома. «З квітів, з пробок, з каміння… Так як творив ляльки Параджанов, у його стилі», — розповів Шевкет Сейдаметов.

Режисер Тарас Томенко зазначає, що йому хотілось знайти якийсь ключ чи метафору, який допоможе розкрити світ митця. «Параджанов дуже любив ляльки. Свого часу він працював на фабриці, яка виготовляла іграшки, пізніше — робив ляльки власноруч. Через цей хід хотілось привідкрити лабораторію його таланту, через ляльку, мені здається, ми трохи наблизились до його постаті», — розповів Тарас Томенко.

Створюючи документальну картину її творці спирались на архівні документи та унікальні свідчення. Серед них є спогади художниці Катерини Рапай, яка особисто була знайома з Сергієм Параджановим.

Катерина Рапай

«Для мене  один з найбільш радісних шоків останніх трьох років, коли зателефонував мій друг: "Можна я до тебе приведу одного режисера, він знімає фільм про Параджанова. Ляльковий". "Це неймовірно!", — відповіла я. Для мене була неймовірна радість познайомитись з людиною, якій прийшла ця ідея. Цей жорстокий світ, у якому жив Параджанов, був одночасно і дитинним світом. У ньому було багато різних сторін, основними були ця жорстокість і ця дитинність. Для мене радість, що така ідея з’явилась», — розповіла Катерина Рапай.

• Читайте також: Лук’ян Галкін, «Суспільне Культура»: Наші документальні проєкти — додаткова можливість говорити правду про російське вторгнення

У глядачів після перегляду фільму виникло і багато питань щодо подальшого прокату стрічки. Усвідомлюючи те, що правовласником є Суспільне мовлення, то логічним було б те, що документальна стрічка буде показана на платформах мовника. Втім Лук’ян Галкін зізнається, що має щодо подальшого прокату фільму амбітні плани, які у команди з’явились ще в процесі роботи над сценарієм.

«Зараз ми розмовляємо про те, як це має статись. На доволі ранніх стадіях, коли ми з Альоною Голяковою працювали над сценарієм, з художнім баченням, яким колеги щедро ділились у процесі нашої спільної роботи, ми вже планували цю історію. Хотіли мати більш класичного дистрибуційного формату для великого кіно. Тобто, говорити спочатку про фестивальний реліз, потім кінотеатральне вікно. Амбітні анонси рано робити, поки немає певних домовленостей. А чи є у нас бажання, щоб цей фільм побачили на великому екрані? Звісно», — зазначив Лук’ян Галкін.

Кадр з фільму «Сентиментальна подорож до планети Параджанова»

 Під час спецпоказу фільму

Спецпоказ документального фільму «Сентиментальна подорож до планети Параджанова» під час Одеського кінофестивалю задумувався творцями стрічки як можливість почути відгуки глядачів, отримати певний фідбек від аудиторії перед великою прем’єрою. І ця подія виявилась корисною як для аудиторії, так і для творчої команди фільму. Перші отримали унікальну можливість ще до прем’єри побачити як майстерно реалізується унікальний задум, а другі — потужний імпульс, що рік роботи над документальним фільмом, прожито не дарма. Усім іншим залишається дочекатись виходу фільму «Сентиментальна подорож до планети Параджанова» чи то на великому екрані, чи то на платформах Суспільного. Ця робота є вартою того, щоб її побачити.

Фото: пресслужба Одеського кінофестивалю; Оксана Наумова