Микола Томенко про Київ змучений, забудовниками і владними Герасимами із «Муму»

Тим часом «європейська міська влада» із «патріотичною Київрадою» штампує дозволи для будівництва торгово-офісних центрів на місці історичних будинків або по лінії метро.

А коли кияни реагують на чергове злочинне і корупційне рішення, то посадовці Києва, як Герасим із тургенівського «МУМУ», бо він ніби й чоловік чесний та добродушний, але проти барині (в розумінні друзів-забудовників, які заплатили за вибори) не попреш!

Ще більше бісить той факт, що наші великі забудовники та їх владні захисники продовжують просувати в Києві «русскоміровські» назви. Це ж треба так любити російську імперію, щоб назватися «Тургеневъ»?!

Тут хочу нагадати слова нашого відомого письменника Івана Нечуй-Левицького, який у свій час неповторно описав красу Києва, про оцей російський, мовний і світоглядний знак - Ъ.

В його статті «Про НЕПОТРІБНІСТЬ великоруської літератури для УКРАЇНИ і словʼянщини» від 1878 року читаємо:

«Вони (росіяни) придержали розвиття вищої нашої верстви, бо й вона колись багато втеряла часу, поки вчилася в середніх школах по-великоруській, втеряла часу, може, не один десяток років. Скільки загаяли часу наші ученики, скільки списали паперу, поки видовбали собі в голову ту одну букву Ъ».

І далі подає сумний прогноз щодо наслідків від «дружби із братнім російським народом»:

«Україну жде погана перспектива в Росії, перспектива ТЕМНА як НІЧ, і тільки нові українські інтелігентні національні сили світять в тому темному будущому часі, як зірниця ранок. Сходь же, зоре, і поведи за собою пишне літнє гаряче сонце, щоб воно освітило всю Україну, прогнало сумну, пекельну ніч і повело за собою ясний день науки і просвіти - і волі, волі, волі…»