Втрачаємо українські села – чому українцям не можна бути байдужим до захоплень на Донбасі

Мене особисто починає трохи лякати те, що суспільство стало досить спокійно сприймати втрату населених пунктів. Не в останню чергу через ракурс медійного висвітлення.

Якщо ще рік тому втрату навіть найменшого населеного пункту сприймали як проблему, на якій потрібно сфокусувати увагу, то сьогодні це якось дуже все буденно. Ну втратили військові десь на Сході якесь село, військові і повернуть.

Росіяни хоч і несуть величезні втрати, але потроху просуваються. І це справа не лише військових, а абсолютно всього суспільства та всієї країни. Всі українці мають мобілізуватися, згуртуватися.

Натомість ситуація на фронті дедалі складніше, а от суспільство все більше поляризується: є ті, хто включений у боротьбу, і ті, хто вважає, що це вже не їхня справа. Так можу запевнити — навіть ті, хто від цієї боротьби далекий, відчують наслідки від приходу рашки на рівні з усіма.

Якщо ми не хочемо чути новини про втрати наших територій, маємо як країна прокинутися, знайти місце в цій війні і мобілізувати свої можливості: зараз, щоб втримати фронт, а в подальшому, щоб повернути своє.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Армія беззмінних. Чому ЗСУ стає все важче стримувати натиск противника