Таємницю найбільшого шторму в Сонячній системі розкрито: чому Юпітер закриває своє око

Велика червона пляма — райдужка у великому очному яблуці Юпітера, яка обертається, зловісно поглядаючи на космос. Вона також є єдиним найбільшим і найбільш довго живучішим штормом у всій Сонячній системі, пише Science Alert.

Століттями люди спостерігають за цим колосальним антициклоном і сьогодні він набагато більший за Землю, а його вітри, що завивають проти годинникової стрілки, досягають неймовірної швидкості до 680 км/год.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Утім, попри всю свою міць, Велика червона пляма Юпітера значно зменшилася з моменту появи перших правдивих записів про її існування в 1831 році. Дослідники зазначають, що колись шторм був неймовірно величезним, з часом він зменшився і все ще продовжує зменшуватися.

Тепер учені вважають, що нарешті зрозуміли, чому це відбувається. За словами співавтора дослідження, доктора астрономії Калеба Ківені з Єльського університету, вони з колегами вважають, що Велика червона пляма насправді живиться іншими, дрібнішими штормами. Чим менше на Юпітері штормів, які Велика червона пляма може поглинути, тим менше часу вона здатна підтримувати свої колосальні розміри.

Дослідники використовували чисельне моделювання, щоб виявити, що більш дрібні шторми, по суті, живлять Велику червону пляму. За допомогою моделі вчені збільшували та зменшували кількість сторонніх штормів на Юпітері, спостерігаючи за тим як змінюються розміри головного шторму.

Ще наприкінці 19 століття Велика червона пляма охоплювала колосальні 39 000 кілометрів у поперечнику, але тепер вона становить лише близько 14 000 кілометрів. Для порівняння, діаметр Землі 12 742 кілометри все ще міг би поміститися всередині найбільшого шторму в Сонячній системі. Але розміри шторму постійно зменшуються і, за словами дослідників, ми ще ніколи не бачили його настільки маленьким.

Увага вчених прикута до цього дивовижного явища, проте воно все ще залишається загадкою для науки. Юпітер сильно відрізняється від Землі, а його погода набагато дикіша. Однак, попри ці відмінності, рідини, такі як атмосферні гази, поводяться певним чином, який можна досліджувати за допомогою математики гідродинаміки.

Науковці визнають, навряд чи можливо екстраполювати поведінку погоди Землі на Юпітер один до одного, проте ми цілком можемо використати наше розуміння атмосферних процесів нашої планети, щоб спробувати зрозуміти, що відбувається на Юпітері. Фактично, саме це і зробили Ківені з колегами.

Тепер відомо, що Велика червона пляма Юпітера ефективно "пожирає" дрібніші шторми, з якими стикається, збільшуючись у процесі. Тому дослідники використали схоже явище, що спостерігається тут, на Землі, для інформування своїх моделей атмосфери Юпітера.

Дослідники зазначають, що ми навряд чи можемо вплинути на Велику червону пляму, однак спостерігаючи за нею, ми можемо краще зрозуміти, як погода працює на нашій власній планеті. За словами Ківені, вони виявили, що взаємодія з прилеглими погодними системами підтримує і підсилює теплові куполи. Автори дослідження вважають, використовуючи цю гіпотезу, ми можемо краще зрозуміти, як працюють теплові куполи на Землі.

Раніше Фокус писав про те, що апарат Juno виміряв глибину Великої червоної плями Юпітера.