Нове опитування показало: фінансовий стан українців — один із головних показників життєздатності економіки країни — доволі скрутний. На тлі ухвалення урядом законопроєкту, який передбачає збільшення податків, Фокус дослідив, що відбувається з доходами родин.
Середньомісячний рівень доходів українських родин переважно не дотягує до 30 тис. грн. А пенсіонери та громадяни, які не працюють за станом здоров'я, живуть на 8 тис. грн на місяць. Про це свідчить нове спільне дослідження видання ZN.UA та Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова. Як змінюються доходи українців у третій рік повномасштабної війни та чому родинам не вистачає на необхідне?
Результати шокують: які доходи в Україні та чому українці забагато їдять
Згідно з опитуванням, українські сім'ї переважно живуть на дохід від 8 тис. до 30 тис. грн. Зокрема 43,6% респондентів, які працюють, вказали свій дохід у межах 8-18 тис. грн на місяць. А 22% опитуваних зазначили 18-30 тис. грн. Фахівці додають, що левова частка (67,2%) українців, яких вони опитали, отримує до 8 тис. грн і не працює або за віком, або за станом здоров'я.
Дійсно, за словами директора аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитра Чуріна, в Україні проживають майже 10 млн пенсіонерів, та далеко не всі з них можуть похвалитися своїм добробутом.
В Україні проживають майже 10 млн пенсіонерів, та далеко не всі з них можуть похвалитися своїм добробутом
"На жаль, демографічна картина така, що громадяни, які працюють, не можуть забезпечувати достатні платежі в Пенсійний фонд, навіть якщо ці пенсійні відрахування трохи збільшити. Проблема дефіциту Пенсійного фонду відома давно, тому лише підвищенням відрахувань до ПФУ із працюючих громадян цю проблему не вирішити. Середні зарплати в Україні дійсно низькі, тож важко розраховувати на те, що люди мають зайві кошти у своїх гаманцях", — зазначив Дмитро Чурін у коментарі Фокусу.
Зазначимо, що, згідно з торішнім дослідженням міжнародного знижкового сервісу Picodi, українці витрачали майже 41,6% доходу на їжу й напої. Цього року навряд чи картина суттєво змінилася.
Раніше в сервісі Picodi дослідили витрати на харчування у співвідношенні з усіма витратами на споживчі товари й послуги у 105 країнах за 2023 рік. Тоді Україна перебувала на 93-му місці в рейтингу. Схожі результати мали Молдова (41,1%), Ефіопія (41,3%) та Камбоджа (42,7%).
Згідно з цьогорічним дослідженням ZN.UA, тенденція щодо витрат на їжу в Україні практично не змінилася.
Дослідники навіть назвали пріоритетність видатків "виживальницькою".
Головні статті витрат українців — це їжа, здоров'я і комунальні платежі. Тобто аспекти, які потрібні для виживання
Так, левову частку доходів українці витрачають на продукти харчування (4,1 бала), не забувають про ЖКП (3,6 бала), здоров'я (2,4 бала), ледь можуть собі дозволити купувати новий одяг і взуття (2,2 бала).
"Що ж, на жаль, українці все ще "багато їдять". А судячи з того, що наступна за обсягом стаття сімейних витрат — житлово-комунальні послуги (ЖКП), то ще й багато миються", — з гірким гумором прокоментували результати опитування у ZN.UA.
Цікаво, що за червневим звітом НБУ, доходи громадян стабільно зростають (наприклад, зарплата на понад 20% — Фокус), а інфляція сповільнюється. Тож Фокус попросив прокоментувати таку ситуацію фінансового аналітика Андрія Шевчишина.
"Повномасштабна війна стрімко й незворотньо змінила споживчі настрої. Головні статті витрат українців — це їжа, здоров'я і комунальні платежі. Тобто аспекти, які потрібні для виживання. І в цьому немає нічого дивного. Водночас ми бачимо зростання інвестицій в облігації внутрішньої державної позики України (ОВДП), рекордні рівні гривневих депозитів на рахунків банків. Ми спостерігаємо рекордний попит на валюту. Але через воєнні дії формується дуже глибоке розшарування населення та розмежування фінансової спроможності людей", — вважає експерт. Він зазначає: так, зарплати зростають, адже є дефіцит робочих рук. Тож підприємства підвищують оклади, запрошують експатів і перекуповують спеціалістів з інших компаній. І це все відбувається через підвищення курсу. "Гривня девальвує, відповідно, вимоги спеціалістів до зарплати також підвищуються. Водночас зростає рівень роздрібної торгівлі, показники якої подолали максимум довоєнних часів. До речі, та ж сама інфляція провокує підвищення зарплат. Тож, на мій погляд, одне іншому не заважає", — пояснив Фокусу Андрій Шевчишин.
Аналітик Дмитро Чурін також вказує на ефект відкладеного зростання зарплатні.
"Поки інфляція становила 26%, зарплати зростали повільно, а зараз інфляція сповільнюється, тож зростання зарплат триває від минулого періоду, для компенсації минулої фактичної інфляції", — додає експерт.
Витратити дохід: як заробляють в Україні
Повномасштабна війна, зокрема динамічна ситуація на лінії фронту, має відчутний вплив на ринок праці. Про це свідчить дослідження за червень від порталу з пошуку роботи Work.ua. Вакансій на Донеччині та Харківщині меншає, проте розмір середніх зарплат на ринку праці впродовж року не змінився, а на початку літа навіть збільшився на 2,5%.
Від лютого 2024 року розмір середньої зарплати становив 20 тис. грн. У червні цей показник зріс на 2,5% — до 20 500 грн
За даними фахівців Work.ua, від лютого 2024 року розмір середньої зарплати становив 20 тис. грн. У червні цей показник зріс на 2,5% — до 20 500 грн.
"Проте це зростання відбулося завдяки вакансіям у Силах оборони. У цивільних професіях розмір середньої зарплати не змінився", — підвердила експертка Вікторія Білякова.
Якщо проаналізувати конкретні категорії вакансій, можна пересвідчитися, що найбільше зросли зарплати у червні 2024 року у таких категоріях спеціалістів:
- "Охорона, безпека" — 41 тис. грн (+9% до травня 2024-го);
- "Сільське господарство, агробізнес" — 22 500 грн (+5%);
- "Продаж, закупівля" — 27 тис. грн (+4%);
- "Фінанси, банк" — 18 тис. грн (+3%);
- "Сфера обслуговування" — 18 500 грн (+3%);
- "Бухгалтерія, аудит" — 19 тис. грн (+3%);
- "Готельно-ресторанний бізнес, туризм" — 19 тис. грн, (+3%).
У червні найвищі середні зарплати (окрім керівних посад, сфери IT і фахівців до Сил оборони) отримували водій-міжнародник, медіабаєр (50 тис. грн), висотник, рихтувальник (42 500 грн), зубний технік, рієлтор, тонувальник (40 тис. грн), автослюсар, арматурник, бізнес-аналітик, медіапродюсер (37 500 грн).
Прожитковий мінімум "заморожено", а податки зростуть: як це вплине на доходи
Дійсно, ринок праці України вкрай гостро відчув на собі всі виклики повномасштабної війни. Після економічного шоку початку російського вторгнення попит на робочу силу почав стрімко відновлюватися. Попри це, активність шукачів роботи низька, рівень безробіття у червні становив 13,1%, а споживчі настрої у червні були на найнижчому рівні за всю повномасштабну війну. Про це, із посиланням на індекси дослідницької компанії Info Sapiens, розповів Фокусу економіст ЦЕС Максим Самойлюк.
Активність шукачів роботи низька, рівень безробіття у червні становив 13,1%, а споживчі настрої у червні були на найнижчому рівні за всю повномасштабну війну
На тлі цього всього майбутнє підвищення податків в Україні негативно вплине на громадян із низькими доходами, каже експерт.
"Відповідно до даних опитування Info Sapiens, яке ми публікуємо у своєму Трекері економіки України під час війни, станом на червень 25,6% опитаних українців були змушені економити на їжі. Тобто будь-яке підвищення податків дійсно має зважати на те, як це вплине на громадян із низькими доходами", — сказав Самойлюк.
Окрім споживацьких настроїв, падають і очікування бізнесу. Максим Самойлюк відзначив суттєве погіршення порівняно з травнем 2024-го.
"Індекс менш ніж 100 означає, що серед громадян переважають негативні споживчі настрої. Складниками Індексу споживчих настроїв є Індекс економічних очікувань (73,6 у червні) та Індекс поточного становища (50,9 у червні). Споживчі настрої перебувають на найнижчому за весь час повномасштабної війни рівні", — пояснив фахівець.
Це означає фактичну неготовність громадян більше витрачати. Що зі свого боку гальмує загальний економічний розвиток у країні, адже бізнес не отримує обігових коштів через збільшення продажів.
Економіст і член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин погоджується, що збільшення податків в Україні насамперед ударить по внутрішньому споживачу, тим більше на тлі "замороження" прожиткового мінімуму і мінімальної зарплатні.
За його словами, кілька тижнів тому український уряд ухвалив бюджетну декларацію на найближчі три роки. Там міститься інформація про те, що буде закладено в державний бюджет у період з 2025-го до 2027 року.
"Там не будуть індексувати ані прожитковий мінімум, ані мінімальна зарплата. Тобто, у зв'язку з відсутністю коштів, 3 тисячі на прожитковий мінімум і 8 тисяч на мінімалку на найближчі три роки "заморожуються". Водночас тільки у 2025 році, згідно з макроекономічним прогнозом, який закладений у бюджетній декларації, очікується інфляція на рівні 10%. Тобто, якщо виходити з цієї логіки, якщо Мінсоцполітики проведе розрахунок фактичного прожиткового мінімуму хоча б через рік, то вийде, що в нас прожитковий мінімум буде реально вищим, аніж мінімальна заробітна плата, що в теорії навіть не може відповідати дійсності", — каже Пендзин. І додає: можливо, мінімалку нарешті підвищать на 10%, до близько 9 тисяч гривень. "Ми розуміємо, що живемо у війні, що спостерігаються надзвичайно великі виклики для виживання держави, але є речі, які точно не можна відкладати на післявоєнний період. Є речі, які мають бути вирішені достатньо швидко, адже це виживання людей, зокрема тих, хто має ці кошти як єдиний соціальний дохід і перебуває далеко за межею бідності", — зазначив Олег Пендзин.
Отже, поки що у експертів песимістичні очікування щодо майбутнього зростання доходів українців. Це означає, що в перспективі кількох років до 50% українських родин будуть намагатися вижити, заробляючи, здебільшого, на покриття витрат на харчі, комунальні рахунки та невідкладні потреби (сплату лікування тощо).