ВККСУ вчергове обиратиме свого голову

У середу, 7 серпня, має відбутися засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з обрання голови цієї Комісії.

Востаннє члени Комісії вирішували це питання 20 червня. Тоді до бюлетеня для голосування було включено дві кандидатури: Андрія Пасічника та Руслана Сидоровича. Однак два тури голосування не дали потрібного результату: за Пасічника проголосувало 8 членів Комісії, а за Сидоровича – лише 4 (троє не підтримали жодного з кандидатів).

Таким чином, Пасічнику не вистачило всього одного голосу, щоб обійняти посаду голови Комісії.

За інформацією ZN.UA, станом на сьогодні офіційно є лише один кандидат на посаду голови ВККСУ – Андрій Пасічник. Відсутність у Пасічника конкурентів на цих виборах може свідчити про те, що наразі жоден інший член Комісії не має навіть наближеної для перемоги підтримки колег.

Інтрига полягає у тому, чи вдалося Пасічнику за час, що минув з попередніх виборів, не розгубити свій актив та схилити на свій бік ще бодай одного члена Комісії. В іншому випадку нові вибори, швидше за все, будуть перенесені на далеке майбутнє, а обов’язки очільника Комісії продовжуватиме виконувати Руслан Сидорович як заступник голови.

Нагадаємо, що посада голови ВККСУ стала вакантною з березня цього року, коли після скандалу начебто з наявністю громадянства РФ з посади голови та взагалі із Комісії пішов Роман Ігнатов. Насправді однією з головних причин відставки Ігнатова називали його неспроможність організувати «правильну» роботу Комісії, що не влаштовувало владних «кураторів», які опікуються судовою системою.

За інформацією джерел ZN.UA у ВККСУ та Вищій раді правосуддя, проблема з обранням нового голови ВККСУ зумовлюється головним чином суб’єктивним чинником – вона пов’язана з існуванням у ВККСУ кількох груп з різними інтересами та цілями. При цьому їм бракує здатності визначити консолідуючу фігуру та об’єднатися навколо неї для належного виконання Комісією її функцій.

Слід зазначити, що посада голови Комісії є досить важливою в організаційному аспекті, оскільки дає йому можливість істотно впливати на усі процеси її діяльності. Досвід Комісії та подібних колегіальних органів засвідчує, що голова може відігравати значну (інколи – навіть ключову) роль у спрямуванні та змісті діяльності такого органу.

Водночас відсутність повноцінного очільника Комісії є деструктивним фактором, що негативно відбивається на планомірності, злагодженості, системності її роботи, породжує управлінські проблеми, які заважають Комісії ефективно виконувати поставлені перед нею завдання. Тим більше, що після багатьох років вимушеного «простою» у ВККСУ нагромадилось багато проблем, які мали бути вирішені ще кілька років тому. Крім того, тривала відсутність голови Комісії негативно впливає на репутацію цього органу, засвідчуючи його неспроможність та незрілість у вирішенні навіть організаційних питань.

Тому чергове засідання з обрання голови ВККСУ можна розглядати як своєрідний тест її членів на здатність ухвалювати державницькі рішення.

Успіх судової реформи залежить від того, наскільки стабільно й ініціативно працюють ключові інституції судової влади – Вища кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада правосуддя та Верховний суд. Про те, що й чому там зараз не так, розповідає Тетяна Безрук у статтях “Трикутник судової влади. Чому в реформи немає внутрішніх лідерів?” та “ВККС і ГРД. Чому не складається командна гра на користь інституції?” на ZN.UA.