Не врятує: чи може Росія та Китай вигідно торгувати по бартеру

Тоді заступник голови центробанку попередив, якщо не буде знайдено нові форми розрахунків за критичний для Росії імпорт, то її економіці стане дуже важко функціонувати. Про це в розмові з 24 Каналом нагадав головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус, зауваживши, що відстежувати потоки паперових грошей буде важче, ніж електронних.

Банківська система Китаю орієнтується на провідні фінцентри

Ус розповів, що є інформація, що китайські банки повертають майже 80% платежів, які надходять до них з Росії, в тому числі й платежі в юанях.

Це свідчення того, що банківська система, зокрема Китаю, дуже сильно орієнтується на провідні фінансові центри, а вони розташовані як раз в Лондоні, Нью-Йорку, Дюссельдорфі. Китайці не хочуть ризикувати через контакти з Росією, бо вважають їх доволі токсичними,
– зауважив головний консультант Націнституту стратегічних досліджень.

З боку партнерів Росії немає довіри до рубля

Коли Росія продає свої товари, то часто отримує національну валюту тих країн, які купують в неї ці товари. Але коли Росія хоче сама придбати товар, то вона відповідно пропонує рублі. І одразу виникає запитання, який обмінний курс цього рубля.

Ус наголосив, коли відбувались торги на мосбіржі, то було зрозуміло, що центробанк Росії визначає курс рубля відповідно до цих торгів. Тепер, коли через санкції торги доларом і євро на біржі зупинилися, незрозуміло, на якій підставі Росія визначає курс рубля до долара.

Багато хто почав проводити аналогії з СРСР, в якому говорили, що 1 долар – це 67 копійок, а одночасно з цим на чорному ринку за долар давали 20 рублів. Зараз до російського рубля немає особливої довіри з боку партнерів Росії і вони натякають, що отримувати рублі не хочуть. Тому Росія почала шукати інші форми розрахунків й казати про бартер,
– розповів Ус.

Частка Росії в товарообігу Китаю – 4%

Для того, щоб домовитись про бартер, треба зацікавити й іншу сторону. Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень спробував змоделювати ситуацію, коли Китай, який за рівнем розвитку давно відійшов від бартерної схеми розрахунку, отримає від Росії пропозицію повернутися назад на декілька десятиріч.

"Можливо, його дещо і зацікавить, але не суттєво, бо Китай інтегрований до глобальної торговельної системи. Частка Росії у 2023 році в товарообігу Китаю становила 4%, частка ЄС – 13%, частка США – 11%. Для Китаю, дуже прагматичної країни, взагалі бажано мінімізувати контакти з Росією, бо вона шукає дедалі суперечливіші форми для того, щоб залишатися в торгівлі", – вважає Ус.

Порятунок від бартеру для Росії малоймовірний

Ус прогнозує, що можливо Росії вдасться дещо обмінювати шляхом бартеру, але не всі партнери на це погодяться. Якщо Китай все ж таки дасть згоду на бартер, то буде розмірковувати як зробити так, щоб інформація про такі торгові схеми між ним і Росією не стала публічною. Бо тоді можуть бути певні вторинні санкції проти Китаю.

Не вбачаю порятунку Росії завдяки бартерним схемам. Багато фахівців з санкційної політики в США і ЄС відстежують подібні речі, коли формують пропозиції щодо пакета санкцій. Якщо будуть засвідчені оці бартерні оборудки, китайська компанія-виробник товару, яка поставила його в Росію, може опинитися під санкціями. Відповідні органи стежать за цим і думають, як такі схеми зупинити,
– підсумував Ус.