Війна проти України все глибше проникає на територію путінської Росії. Намагаючись завоювати частину України, Кремль сам не знає, де проходить його реальна межа повного контролю внутрішньої і зовнішньої безпеки держави.
Тому, на нашу думку, не військово-стратегічна, а політична мета операції ЗСУ в Курській області РФ - це не газорозподільні системи, що йдуть в Європу, не чужа територія, а розмивання кордону Європейської частини путінської Росії.
Але, це активне регулярне розмивання кордону ворога, а не вторгнення вглиб, буде "корисним" не тільки для нашої перемоги, а й для сильних регіонів і околиць РФ, передусім Кавказу, Далекого Сходу, татарського Поволжя, яким у майбутньому легше буде ухвалити рішення про дистанціювання від Москви.
Усе починається і закінчується з кордону.
Як Путін реагуватиме на прорив "священного" російського кордону зразка 1991 року? Те, що російські військові не попередили Кремль про можливе входження ЗСУ в Курську область, викликало в Путіна напад підозрілості, що МО і Генштаб мстить йому за вибіркові арешти генералів-корупціонерів і знижує його рейтинг як головнокомандувача і геніального політика. Тим більше, що генерали РФ починають здогадуватися, що Кремль хоче зробити їх "цапом-відбувайлом", винними в провальній війні проти України. При цьому Путін, підбурюючи генерала Герасимова і міністра-бухгалтера Бєлоусова, може втратити контроль за цим конфліктом, - комусь доведеться піти з армії.
Найцікавіше, що Путін не хоче або може оголосити мобілізацію у відповідь на перетин кордону ЗСУ, бо обіцяв путінській Росії не перетворювати СВО на невдалу війну в Україні. Крім того, Путін, до Нового року, за допомогою Китаю і всередині українських "миротворців" з Офісу, розраховував на зручне для себе перемир'я за рахунок України. А це означає, що він не може зараз ескалувати війну.
Хто такий Віктор Небоженко
Віктор Сергійович Небоженко (нар. 14 лютого 1953, Жмеринка) — український політолог, соціолог. Директор соціологічної служби "Український барометр". Кандидат філософських наук, пише Вікіпедія.
Працював в Інституті філософії Академії наук України, Інституті соціології Академії наук України.
У 1994-му брав участь в першій президентській кампанії екс-прем'єр-міністра України Леоніда Кучми.
З 2003-го — керівник соціологічної служби Національного інституту стратегічних досліджень при Президенті України, директор Соціологічної служби "Український барометр".