У Туреччині заявили про свою причетність до обміну в’язнями між США і Росією

Національна розвідувальна організація Туреччини (MIT) стоїть за найбільшим обміном в’язнів між США і Росією з часів Холодної війни.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Daily Sabah.

За словами співрозмовників у сфері безпеки, обмін в’язнями між США і Росією у турецькій столиці Анкарі, 1 серпня, став результатом комплексної підготовки, включаючи дві зустрічі між представниками залучених країн за два місяці до цієї дати в Стамбулі та Анкарі.

Джерела додають, що президент США Джо Байден висловив бажання спостерігати за операцією в прямому ефірі, і Туреччина погодилася, перенісши її на 21:00 годину за турецьким часом, що відповідає 10 годині ранку у Вашингтоні.

Байден одразу зателефонував своєму турецькому колезі Реджепу Тайїпу Ердогану після першого контакту зі звільненими в’язнями.

Співрозмовники повідомили, що і США, і Росія хотіли, щоб цей обмін відбувся в Туреччині, що пояснюється їхньою довірою до країни завдяки надійній роботі.

Туреччина також запевнила США та Росію, що заява про обмін не буде оприлюднена до того, як дві країни його підтвердять.

Зазначається, що Міжнародний аеропорт Есенбога в Анкарі було обрано через його розташування, яке може забезпечити простір «подалі від сторонніх очей», щоб зберегти конфіденційність обміну та забезпечити безпеку.

1 серпня до Туреччини прибули сім літаків, два з США та по одному з Німеччини, Польщі, Словенії, Норвегії та Росії, з в’язнями.

Деяких ув’язнених безпосередньо пересаджували з одного літака в інший, щоб завершити обмін, а деяких доставляли до кімнат в аеропорту, спеціально створених MIT для цієї операції.

Співробітники MIT керували цим процесом, який включав перевірку стану здоров’я в’язнів і підтвердження їхніх осіб.

Деякі в’язні, що прибули з Росії, мали тюремну форму, і MIT допоміг їм змінити форму на цивільний одяг, привезений американською стороною.

Як повідомляв Укрінформ, 1 серпня в результаті обміну ув'язнених, які утримувалися в семи країнах - Росії та Білорусі з одного боку і США, Німеччині, Словенії, Польщі та Норвегії з іншого було звільнено 24 особи. З російського боку було звільнено 16 ув'язнених, в тому числі одного, який перебував в ув'язненні в Білорусі. Серед них були громадяни Німеччини та США, а також російські дисиденти, більшість з яких були відправлені до Німеччини. Росія отримала вісім осіб, включаючи вбивцю Вадима Красікова, який був ув'язнений Німеччиною.