Андріївська церква відзначає 257 років з дня освячення: архівні фото та цікаві факти

257 років тому, 19 серпня 1767 року, на день пам’яті святого воїна-мученика Андрія Стратилата, відбулося освячення Андріївського храму.

Опис урочистого освячення Андріївської церкви зберігся у творі безпосереднього свідка цієї події – ігумена Києво-Видубицького Михайлівського монастиря Іакова Воронковського: «Цей Арсеній митрополит у верхньому місті Києві на Бастіоні у описі митрополита Київського Рафаїла Заборовського прописану Церкву Святого апостола Андрія Первозванного Кам’яну ружну, в літо 1767, місяця серпня 19 на святого мученика Андрія Стратилата … освятив».

Андріївська церква у Києві – це пам’ятка архітектури та мистецтва доби бароко, православний храм, що був зведений у сер. XVIII ст.

За свідченням «Повісті минулих літ», проповідуючи християнство та мандруючи світом, Апостол Андрій дійшов і до Дніпрових круч, де зупинився на ночівлю під горами на березі. Прокинувшись зранку, він промовив до учнів своїх: «Бачите ви гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, і буде місто велике, і багато церков воздвигне тут Бог… І піднявся він на гори ці, благословив їх, помолився Богу і зійшов з гори цієї, де пізніше виріс Київ…».

В пам’ять про літописні події на одній з київських круч над Дніпром з XII ст. зводились храми на честь апостола, змінюючи один одного.

За історичними джерелами, перша мурована церква, була зведена на цьому пагорбі ще в XIII столітті та проіснувала майже 500 років. Згодом на її місці була споруджена дерев’яна церква, яка згоріла під час пожежі в кінці XVII століття.

З середини XVIII століття легендарну місцину прикрасила Андріївська церква, збудована у 1747-1762 роках за проєктом видатного зодчого італійського походження, графа Франческо Бартоломео Растреллі (1700-1771).

До Андріївської церкви з боку вулиці ведуть круті чавунні сходи. Вся маса церкви спирається на двоповерховий будинок-стилобат з вісьмома кімнатами на кожному поверсі, стіни якого є фундаментом церкви. Довкола церкви – балюстрада, з якою відкривається мальовнича панорама Подолу та Дніпра.

На будівництво церкви витратили 23,5 тис. одиниць цегли, 28,9 тис. пудів цвяхів; на позолоту верхів – 1590 книжок і 20 аркушів листового золота.

У Андріївській церкві немає дзвонів, оскільки, за легендою, при першому ж ударі вода прокинулася б і залила не лише Київ, але і все Лівобережжя. З 1968 року церква має статус музею у складі Національного заповідника «Софія Київська».

Як відомо, Кабінет міністрів передав Андріївську церкву в Києві у постійне користування Вселенського патріархату.