Усередині німецького уряду виникли суперечки через рішення скоротити військову допомогу Україні. Мінфін і Міноборони Німеччини перекладають провину один на одного.
Про це пише BILD із посиланням на свої джерела.
Як раніше повідомила газета Frankfurter Allgemeine Zeitung, уже схвалена допомога на цей рік продовжує надходити в Україну, але нові позапланові заявки, наприклад, на закупівлю запчастин для зламаних танків, Мінфін Німеччини вже не затверджує.
На запит BILD у Мінфіні заявили, що "готові вивчити надання додаткових коштів у короткі строки", якщо про них буде "конкретно та прозоро повідомлено", але "міністерство фінансів поки що не отримало будь-якої конкретної доповіді щодо матеріальних потреб, тому ні розгляд, ні рішення не можуть бути здійснені". Однак джерела журналістів у німецькому уряді кажуть, що канцлер Олаф Шольц нібито прямо "заборонив" Міністерству оборони надсилати в Мінфін подібні фінансові запити про позапланову допомогу Україні.
У Міноборони кажуть, що через Мінфін Німеччина не змогла реалізувати понад 30 високопріоритетних поставок Україні на загальну суму 3,87 млрд євро. Зокрема йдеться про запчастини для техніки, артилерійські боєприпаси, дрони та бронетехніку.
Голова Комітету у закордонних справах Бундестагу Міхаель Рот від партії СДПН, що входить до правлячої коаліції, жорстко розкритикував зрив постачань зброї Україні та плани скоротити видатки на Україну в німецькому бюджеті наступного року.
Була також чітка критика з боку опозиції. Приміром, депутат від ХДС Родеріх Кізеветтер заявив журналістам, що відмова від фінансування військової підтримки України з бюджету "де-факто означатиме, що Україна буде кинута".
Однак є серед німецьких політиків і протилежні думки. Так, доволі відома ліва популістка Сара Вагенкнехт, яка очолює політичний блок імені себе самої, закликала повністю припинити підтримку України у зв'язку з новими відкриттями про атаки на "Північний потік", пише Rheinische Post. Також вона хоче домагатися від України "компенсацій" за знищений "Північний потік".