Цього року в Румунії має відбутися повне перезавантаження політичної системи.
Майже одночасно у країні пройдуть президентські та парламентські вибори.
На перший погляд, ці вибори не несуть загроз для Києва.
Скоріш за все, антиукраїнські партії, хоч і пройдуть до парламенту, залишаться в опозиції.
Про те, кого вибори можуть принести до влади в Румунії та чи є загрози для України, читайте в статті заступника виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергія Герасимчука Румунія напередодні перезавантаження: чи вплинуть подвійні вибори у сусідів на відносини з Україною.
Далі – стислий її виклад.
Отже, перший тур президентських виборів у Румунії пройде 24 листопада, а другий – 8 грудня.
А між турами – 1 грудня – відбудуться й парламентські вибори.
Найменша інтрига зберігається навколо парламентських виборів.
Опитування показують, що лідерські позиції з високою ймовірністю посяде Партія соціал-демократів.
Нині її підтримують близько 30% виборців.
На другій позиції з показником у 19% – член нинішньої урядової коаліції, партнер, у тандемі з яким соціал-демократи йшли на вибори до Європарламенту – Партія націонал-лібералів.
Також дуже ймовірно, що до парламенту увійде і блок політичних сил Об’єднаний альянс правих – ADU, ядром якого є Союз порятунку Румунії – USR.
Це політична сила, що вирізняється проєвропейськими поглядами, та не змогла втримати владу, хоча свого часу теж була в урядовій коаліції.
Тривожним сигналом для нас є збереження у парламенті антиукраїнської партії AUR.
Наразі за неї готові віддати голоси близько 15% румунських виборців.
Ситуацію погіршує те, що якщо вірити нинішнім настроям, то до парламенту може пройти й партія скандальної Діани Шошоаке SOS – нині її показники становлять близько 6%.
Спокою додає те, що, як наразі видається, соціал-демократи та націонал-ліберали продовжать грати у тандемі, а якщо голосів їм не вистачить, то добрати їх вони зможуть в угорців Румунії, яким пророкують 5%.
Геть інша ситуація – з президентськими виборами.
Ба більше, там ситуація постійно змінюється.
Нинішній президент, представник націонал-лібералів Клаус Йоганніс не може лишитися на своїй позиції на третій термін, а отже, зміни неминучі.
На момент, коли парламент визначився з датою виборів, опитування показували, що ці зміни можуть бути доволі несподіваними.
На політичному небосхилі Румунії почали говорити про неочікуваного кандидата – нинішнього заступника генерального секретаря НАТО Мірчу Джоане.
Тривалий час він не жив у Румунії, проте останніми місяцями його медіаприсутність зросла, тож його кандидатуру було включено до опитувальників, і у липні він відразу показав блискучий результат – перше місце з підтримкою 26,7%.
З такими показниками він випереджав і чинного прем’єра від соціал-демократів Марчела Чолаку, в якого було 17,8% підтримки, і представницю Союзу порятунку Румунії Елену Ласконі з її 14,3% голосів.
Обрання президентом Мірча Джоане цілком влаштовувало би Україну: не був помічений у жодних антиукраїнських заявах чи кроках і добре інтегрований до європейської еліти.
Проте не так сталося, як гадалося.
Сильні сторони кандидата почали обертатися на слабкості.
Джоане почали згадувати скандали під час його роботи в НАТО.
Отже кандидатура Мірчі Джоане перестала виглядати бездоганною, і це позначилось на рейтингах.
Загалом українці можуть не хвилюватися, що Румунія радикально змінить свій курс з підтримки нашої держави після виборів.
Шанси на те, що недруги Києва здобудуть перемогу на президентських і тим більше на парламентських виборах, невисокі.
Ключові гравці лишаються нашими прихильниками.
Докладніше – в матеріалі Румунія напередодні перезавантаження: чи вплинуть подвійні вибори у сусідів на відносини з Україною.