Чи чекати антиукраїнського розвороту Румунії після подвійних виборів

Цього року в Румунії має відбутися повне перезавантаження політичної системи.

Майже одночасно у країні пройдуть президентські та парламентські вибори.

На перший погляд, ці вибори не несуть загроз для Києва.

Скоріш за все, антиукраїнські партії, хоч і пройдуть до парламенту, залишаться в опозиції.

Про те, кого вибори можуть принести до влади в Румунії та чи є загрози для України, читайте в статті заступника виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергія Герасимчука Румунія напередодні перезавантаження: чи вплинуть подвійні вибори у сусідів на відносини з Україною.

Далі – стислий її виклад.

Отже, перший тур президентських виборів у Румунії пройде 24 листопада, а другий – 8 грудня.

А між турами – 1 грудня – відбудуться й парламентські вибори.

Найменша інтрига зберігається навколо парламентських виборів.

Опитування показують, що лідерські позиції з високою ймовірністю посяде Партія соціал-демократів.

Нині її підтримують близько 30% виборців.

На другій позиції з показником у 19% – член нинішньої урядової коаліції, партнер, у тандемі з яким соціал-демократи йшли на вибори до Європарламенту – Партія націонал-лібералів.

Також дуже ймовірно, що до парламенту увійде і блок політичних сил Об’єднаний альянс правих – ADU, ядром якого є Союз порятунку Румунії – USR.

Це політична сила, що вирізняється проєвропейськими поглядами, та не змогла втримати владу, хоча свого часу теж була в урядовій коаліції.

Тривожним сигналом для нас є збереження у парламенті антиукраїнської партії AUR.

Наразі за неї готові віддати голоси близько 15% румунських виборців.

Ситуацію погіршує те, що якщо вірити нинішнім настроям, то до парламенту може пройти й партія скандальної Діани Шошоаке SOS – нині її показники становлять близько 6%.

Спокою додає те, що, як наразі видається, соціал-демократи та націонал-ліберали продовжать грати у тандемі, а якщо голосів їм не вистачить, то добрати їх вони зможуть в угорців Румунії, яким пророкують 5%.

Геть інша ситуація – з президентськими виборами.

Ба більше, там ситуація постійно змінюється.

Нинішній президент, представник націонал-лібералів Клаус Йоганніс не може лишитися на своїй позиції на третій термін, а отже, зміни неминучі.

На момент, коли парламент визначився з датою виборів, опитування показували, що ці зміни можуть бути доволі несподіваними.

На політичному небосхилі Румунії почали говорити про неочікуваного кандидата – нинішнього заступника генерального секретаря НАТО Мірчу Джоане.

Тривалий час він не жив у Румунії, проте останніми місяцями його медіаприсутність зросла, тож його кандидатуру було включено до опитувальників, і у липні він відразу показав блискучий результат – перше місце з підтримкою 26,7%.

З такими показниками він випереджав і чинного прем’єра від соціал-демократів Марчела Чолаку, в якого було 17,8% підтримки, і представницю Союзу порятунку Румунії Елену Ласконі з її 14,3% голосів.

Обрання президентом Мірча Джоане цілком влаштовувало би Україну: не був помічений у жодних антиукраїнських заявах чи кроках і добре інтегрований до європейської еліти.

Проте не так сталося, як гадалося.

Сильні сторони кандидата почали обертатися на слабкості.

Джоане почали згадувати скандали під час його роботи в НАТО.

Отже кандидатура Мірчі Джоане перестала виглядати бездоганною, і це позначилось на рейтингах.

Загалом українці можуть не хвилюватися, що Румунія радикально змінить свій курс з підтримки нашої держави після виборів.

Шанси на те, що недруги Києва здобудуть перемогу на президентських і тим більше на парламентських виборах, невисокі.

Ключові гравці лишаються нашими прихильниками.

Докладніше – в матеріалі Румунія напередодні перезавантаження: чи вплинуть подвійні вибори у сусідів на відносини з Україною.