Як виглядав перший відомий випадок застосування цих БПЛА по об’єктам енергетики, і про що це нам каже
Джерело: Defence Express
Першу “обкатку” при ударах по об’єктам енергетичної інфраструктури іранське дрони-камікадзе типу Shahed-136 пройшли насправді ще в 2019 році, і це було в Саудівській Аравії.
Там вийшов саме той випадок, коли відносно мала кількість БПЛА цього типу створила ефект, який американські дослідники потім назвали “енергетичним Перл-Харбором”, бо в результаті кількох атак важливі об’єкти нафтової індустрії Саудівської Аравії вийшли з ладу на кілька місяців, що в свою чергу привело до стрибка вартості “чорного золота” на світовому ринку.
Розповімо цю історію детальніше. У 2019 році відбулось три епізоди ударів по об’єктам нафтової галузі, для яких були використані новітні на той момент дрони-камікадзе Shahed-136.
Перший удар відбувся 14 травня того року по елементам нафтопроводу Aramco в центральній частині Саудівської Аравії, наступні два удари з використанням БПЛА цього типу відбулись по нафтопереробним заводам у містах Хурайс та Абкаїк.
По цим подіям опис у публічних джерелах залишився доволі скупий: кожен удар відбувався з використанням кількох БПЛА; нальоти були неочікуваними для засобів протиповітряної оборони, цілі не вдавалось виявити на підльоті до об’єктів; ну і врешті – влучання “Шахедів” по саудівським об’єктам нафтопереробки виглядали напрочуд точними та давали значний ефект руйнувань.
Єменські хусити демонструють наявність Shahed-136, вересень 2022 року, фото з відкритих джерел
Тобто іншими словами, іранські (або інші) планувальники таких атак зуміли зробити так, щоб ППО не змогла виявити повітряні цілі на ранніх етапах, коли можна упередити удар. Тому й виходить, що й нема публічно узагальненого досвіду, за якою тактикою відбувались перші удари “Шахедів” по енергетичній інфраструктурі Саудівської Аравії в далекому 2019 році.
Якщо дивитись в ретроспективу, то взагалі виходить, що ще 5 років назад світ міг побачити, що застосування відносно невеликої кількості БПЛА-камікадзе може привести до ефекту, описаного як “енергетичний Перл-Харбор”. Що в свою чергу мало би в теорії вже тоді привести до переосмислення ударних дронів та засобів протидії в сучасних умовах.
Але цього не відбулось, бо тоді різного роду дослідники звертали увагу скоріше на політичний аспект. А сам – чи можна звинувачувати в проведенні подібних атак саме Іран, чи відповідальність лежить все таки на єменських хуситах, котрі однак навряд чи могли отримати новітні дрони-камікадзе іранського виробництва без прямої участі Тегерану.
Тому так і виходить, що перше систематичне накопичення даних по Shahed-136 відбувалось уже на матеріалі ударів рашистів по енергосистемі України, починаючи з осені 2022 року. Але з іншої сторони, наведений вище матеріал дозволяє як мінімум будувати припущення, що якусь частину із “ноу-хау” по застосуванню “Шахедів” для обстрілів нашої інфраструктури росіяни могли таки запозичити у своїх іранських «колег», з їх досвіду ударів по Саудівській Аравії, накопиченого ще кілька років назад.