«Війна помсти» Кевіна Дж. Андерсона: яскраве видання, дракони та епічне темне фентезі. Рецензія ITC.ua

В кінці 2023 року ми писали про книгу «Хребет дракона» авторства американського письменника Кевіна Дж. Андерсона. Цей темний фентезійний роман «під Толкіна» входить у трилогію «Розбудити дракона». У видавництві Mediason вже вийшла друга книга під назвою «Війна помсти». Вона так само чудово зроблена, має деталізовані картинки, мапи та крутецьку суперобкладинку. Але головне, що ця частина вийшла кращою, ніж попередня і це не класичний другий том в трилогії. Я вже прочитав її і тепер ділюся враженнями.

Відключайте рекламу - підтримуйте ITC!

«Війна помсти» / Vengewar

Автор Кевін Дж. Андерсон
Жанр Епічне темне фентезі
Видавництво Mediason
Мова Українська
Перекладачка Ірина Сав’юк
Кількість сторінок 560
Обкладинка Тверда+Суперобкладинка
Ілюстрації Є
Рік видання 2024
Розмір 165×240 мм
Сайт mediason.pro

Дві країни людей, Співдружність та Ішара, майже знайшли спільну мову, щоб разом протистояти піщаним та крижаним Лютим. Але під час зустрічі відбуваються заговори з обох сторін, тому замість союзу між людськими континентами ворожнеча спалахує з новою силою.

Новий молодий королевич Співдружності Мандан повністю залежний від свого помічника — Хороброго Уто, а той хоче лише знищення Ішари та продовжує не зважати на небезпеку від Лютих. Разом з цим верховний жрець Ішари Кловус стає її тимчасовим правителем та готується до нападу на Співдружність.

Королі Колланан та Адан потребують допомоги у своєму протистоянні з Лютими, а їх новий конаґ Мандан не тільки не сприяє цьому, а й сильно заважає та навіть задумує знищити родичів, щоб стати одноосібним правителем Співдружності.

Тим часом піщані та крижані Люті все більше нахабніють та занадто впевнені у своїх силах. Але пробуджений дракон та його поплічники швидко приводять їх до тями та змушують замислитися на подальшими діями. Світ точно завис на краю чогось жахливого, але що це буде та у якому вигляді цілком залежить від дій сторін конфлікту.

А ще «Війна помсти» дає суттєвий розвиток героям. Вони об’ємнішають, стають ще зрозумілішими, відважнішими чи, навпаки, огиднішими. Проте, як і в романі «Хребет дракона», в письменника найкраще виходять класичні позитивні герої, а от антагоністи все ж дещо пласкіші та однотипні. Проте, нагадаю, що це в нас темне фентезі, тому як такого Добра та Зла тут немає. Майже кожному персонажу є за що бути покараним, у кожного своя правда та зрозумілі мотиви.

Сподобалося, що в другому романі немає сексу та усього, що з цим пов’язано, але залишилися оголені тіла. Напевно, секс адекватне явище для темного фентезі, але серія «Розбудити дракона» все ж спочатку більше нагадує вище класичне фентезі і вже потім темне, тому ця тема, особливо в другому романі, тут виглядає дивно та награно.

Добре, що автор не уповільнив темп, а навпаки його збільшив. А ще залишилися так вподобані мною короткі глави по 5-7 сторінок, кожна з яких перемикає читача на іншого героя. Усі вони закінчуються на якийсь важливій події, чи її початку, тому читати завжди не нудно, а, навпаки, постійно хочеться дізнатися що ж там сталося далі.

Проте у цього може бути й інша сторона. Наприклад, я десь бачив відгук, що читачу якраз не сподобалися оці короткі глави в книгах Кевіна Дж. Андерсона. Йому подобаються довгі глави з детальними описами, в які він може занурюватися на пів години та більше. Але це точно вже смаківщина. А на мою думку, короткі глави не заважають заглиблюватися в книгу, а, навпаки, як я писав вище, якраз це змушує гортати сторінки, мов навіжений та бути максимально залученим до подій.

Кевін Дж. Андерсон зміг створити гарно пропрацьований світ та його історію, це тут є. Але гідно описати та подати його в нього не завжди виходить. На мою думку, це пов’язано з банальним невмінням автора описувати це все так, як потрібно для жанру.

Також на це впливає жвавий темп оповіді, коли на розписи та уточнення немає часу, бо його здебільшого виділено на події та екшен. Тобто перевага книжки в деяких моментах стає її недоліком, але тут або так, або наявні 560 сторінок треба було б збільшувати до 800+. Автор не зробив це і я його розумію.

Окремо відзначу якість видання та його загальну епічність. У верстці їй точно приділили максимум уваги, тому в нас тут і книга збільшеного формату, і папір суперм’який і товстий, і суперобкладинка є, і кольорові мапи на форзацах, і деталізовані картинки по всій книжці. Тобто, недостачу епічності в тексті з лихвою компенсують самим виданням.

На мою думку, це одні з найкрасивіших книжок, які я бачив, проте це, напевно, сильно вплинуло на ціну. А хотілося, щоб у подібних книжок було ще й спрощене видання на 100-200 гривень дешевше, в м’якій обкладинці тощо. І це відноситься до усіх фентезійних та фантастичних книжок усіх українських видавництв.

Нумо робити кожну книгу у двох форматах. Щоб один як є зараз: круте видання, обкладинка, папір тощо, а інше — максимально просте та дешеве, щоб прочитати і забути, або віддати другу чи подарувати. Це ж теж важливо, бо так давно роблять західні видавництва, бо іноді людям просто хочеться прочитати книгу в дорозі чи біля моря, а для цього їй потрібен певний формат.

Цікаво, що у першої книги «Хребет дракона» вже є аудіоформат, а друга отримає його вже до кінця осені і все доступно в застосунку MEGOGO. Прикольно, що невеликі видавництва роблять не один, а декілька різних форматів. Це точно зручніше для читачів, яким більше заходить аудіо.