Президент Тайваню запропонував Китаю повернути землі, відібрані Росією

Президент Тайваню Лай Цінде нещодавно зробив сміливу заяву, яка може викликати новий виток напруженості в міжнародних відносинах. У своїй промові він запропонував Китаю переглянути претензії на «історичні» землі на Далекому Сході, які були передані Росії останньою китайською династією в XIX столітті. Ця пропозиція пролунала на тлі складних відносин між Китаєм і Тайванем, а також у контексті поточного геополітичного стану Росії.

Айгунський договір: історичний контекст

Айгунський договір, підписаний у 1858 році між Росією та династією Цін, закріпив передачу значних територій на Далекому Сході під контроль Росії. Ці землі, які охоплюють сучасні Приморський край та частину Хабаровського краю, стали джерелом тривалих суперечок між країнами. На думку Лай Цінде, якщо Китай прагне відновити свою історичну територіальну цілісність, він повинен почати з цих земель.

Росія в слабкому становищі: нова можливість для Китаю?

Президент Тайваню підкреслив, що зараз Росія перебуває в одному з найслабших своїх станів за останні десятиліття, і це створює сприятливу можливість для Китаю висунути свої територіальні претензії. Лай Цінде наголосив, що Китай, замість того, щоб погрожувати анексією Тайваню, міг би звернути свою увагу на ці землі, історично належні Піднебесній.

Тайвань і Китай: напруженість у відносинах

Заява Лай Цінде прозвучала на тлі тривалого конфлікту між Тайванем і Китаєм, який залишається одним з найгостріших у сучасній міжнародній політиці. Китай розглядає Тайвань як невід’ємну частину своєї території, тоді як Тайвань фактично діє як незалежна держава. Китайський уряд використовує як дипломатичний, так і військовий тиск, щоб підкорити Тайвань, у той час як Тайвань отримує підтримку з боку США та інших західних країн.

Лай Цінде вважає, що справжньою метою Китаю є не стільки відновлення територіальної цілісності, скільки політичне домінування над Тайванем. Він підкреслив, що загроза анексії не залежить від конкретних дій Тайваню, а є частиною ширшої стратегії Китаю.