Наукова детективна робота розкриває воістину жахливий випадок нападу великих акул на собі подібних у водах Бермудських островів.
Океан вкриває більшу частину поверхні планети і є домівкою для неймовірної кількості видів. Деякі з них вельми нешкідливі, тоді як інші вважаються найгрізнішими хижаками на Землі. Нова наукова робота вчених мала бути спостережною, але виявилася детективною — команда розплутала вбивство вагітної самки акули в океані, пише Science Alert.
За словами співавтора дослідження, морського біолога з Університету штату Аризона Брук Андерсон, під час дослідження вони встановили на атлантичну оселедцеву акулу (Lamna nasus) спеціальну мітку, яка відстежувала її пересування, а також температуру і глибину води, де вона плавала. Зазначимо, що атлантичні оселедцеві акули широко розповсюджені по всьому світу, проте їхня кількість різко скорочується через надмірний вилов і комерційну риболовлю.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
У результаті вчені намагаються дізнатися більше про представників цього виду, щоб зрозуміти, як їх захистити. Спеціальна мітка встановлюється на плавнику акули, збирає дані про її пересування, а згодом самостійно від'єднується від тіла акули. Після цього вона підіймається на поверхню океану, передаючи вченим зібрані дані та дані про своє місцеперебування.
Учені спостерігали за вагітною самкою атлантичної оселедцевої акули завдовжки 2,23 метра — її помітили 28 жовтня 2020 року, а 3 квітня 2021 року вчені почали отримувати дані з мітки, що спливає. Отримані дані здавалися дивними: до 24 березня 2021 року оселедцева акула поводилася нормально — від кінця грудня проводила час у північній частині Атлантичного океану, пірнаючи вночі на глибину від 100 до 200 метрів, а вдень — від 600 до 800 метрів при температурі від 6,4 до 23,52 градуса за Цельсієм; уже 24 березня мітка фіксувала схожі діапазони глибини — від 150 до 600 метрів, але температура була значно вищою, приблизно на 5 градусів, як порівняти з навколишніми водами.
Дослідники не розуміли, що відбувається, а потім дійшли висновку, що єдиним логічним поясненням ситуації є вбивство атлантичної оселедцевої акули. Передбачається, що її з'їв більший хижак, імовірно, велика біла акула (Carcharodon carcharias) або короткоплавникова акула мако (Isurus oxyrinchus). Обидва ці види є частково ендотермічними — тобто, рух їхніх м'язів генерує тепло, коли акула пливе.
Передбачається, що мітка стеження деякий час перебувала в травному тракті хижака, а потім була виведена і піднялася на поверхню океану, де за 3,5 дня почала передавати сигнал ученим. За словами Андерсон, вкрай малоймовірно, що підвищення температури, зафіксоване міткою, було спричинене переміщенням акули в тепліші води. Принаймні, такого висновку дійшли вчені, вивчивши всі отримані дані.
Усі ці дані вказують на те, що хижацтво серед великих акул — вченим і раніше це було відомо, проте нове спостереження стало першим підтвердженим фактом щодо оселедцевих акул. Ситуація стає ще більш трагічною від того, що самка була вагітна.
Атлантичні оселедцеві акули виростають до 3,7 метра і можуть важити до 230 кілограмів, їхня тривалість життя досить велика — до декількох десятиліть. Але, як і інші оселедцеві акули, вони яйцекладучі, що означає, що їхні дитинчата спочатку виношуються в яйцях усередині своїх матерів, перш ніж вилуплюються, все ще в утробі матері, щоб завершити вагітність. Вони народжуються живими приблизно через вісім або дев'ять місяців.
Самки оселедцевих акул починають розмножуватися лише у віці близько 13 років, а потім народжують до чотирьох дитинчат щорічно або раз на два роки. Цей повільний репродуктивний цикл робить їх особливо вразливими до скорочення популяції, особливо при зіткненні з численними загрозами.
Андерсон також вважає, що така поведінка, ймовірно, зовсім не є новою, проте раніше у нас просто не було інструментів, які дозволили б нам помітити це.
Раніше Фокус писав про те, що вчені зняли, як дві найбільші змії у світі полюють одна на одну.