Гроші полонених та зниклих безвісти. Хто має право їх отримувати, і скільки

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №11407, який стосується виплати грошового забезпечення військових, які потрапили в полон або безвісти зникли, їхнім сім'ям. В якому обсязі можуть виплачуватись гроші, і кому саме, читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Виплачувати треба стільки, скільки боєць отримував до полону

Ініційований Міністерством оборони України законопроєкт "Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" має удосконалити норми та порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або взятим заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти.

Слід зазначити, що виплати полоненим (точніше – їхнім родичам) відбувалися й відбуваються зараз, але поки що вони регулюються підзаконними актами, зокрема постановами Кабміну.

"У січні я лежав у шпиталі з Ігорем, морпіхом із "Азова", він був у полоні майже два роки. Весь цей час йому щомісяця йшло 100 тисяч гривень, які він отримував на нулі. Половину суми щомісяця отримувала його мама, а решту половини, усю суму відразу, Ігор отримав, повернувшись із полону", – розповідає старший лейтенант ЗСУ В'ячеслав Коновалов.

На його переконання, у новому законі буде прописана та сама норма – скільки військовий отримував до того, як потрапив у полон або зник безвісти, стільки йому й нараховуватимуть. А це – щонайменше 100 тисяч гривень: не будучи на "нулі", потрапити в полон чи зникнути досить складно.

"Швидше за все, у підсумковій редакції законопроєкту №11407 буде прописано оклад за останнім місцем служби плюс грошове забезпечення – з різними надбавками, за звання, вислугу років тощо", – припускає у коментарі OBOZ.UA юрист, колишня директорка Центру надання безкоштовної вторинної правової допомоги Наталка Костишин.

Вічно платити зниклим безвісти неможливо

Якщо з виплатами військовим, які потрапили в полон, все більш-менш зрозуміло, то зі зниклими безвісти ситуація складніша.

"За ідеєю, гроші зниклих безвісти, їхні родичі мають отримувати до моменту встановлення факту смерті. А якщо цей факт ніколи не буде встановлений? Я гадаю, що законом треба чітко встановити термін. Бо сума може вийти непідйомною", – каже Наталка Костишин.

З нею погоджується і військовослужбовець одного з допоміжних підрозділів гірничо-штурмової бригади "Едельвейс" В'ячеслав Коновалов.

"Треба, – каже він, – щонайменше дочекатися закінчення війни. А потім уже до закону внести корективи щодо термінів, якісь зміни та доповнення".

Що стосується питання – хто саме повинен отримувати грошове забезпечення військовослужбовця, якщо він у полоні і так далі, тут багато залежить від нього самого. Як правило, бійці заздалегідь складають особисте розпорядження: якщо щось кому, і скільки. Документ можна скласти заздалегідь і завірити у нотаріуса, а можна це зробити прямо у частині. Розпорядження потім зберігається у особовій справі військового.

Якщо такий документ не було складено, то законопроект чітко прописує:

– У разі відсутності особистого розпорядження військовослужбовця грошове забезпечення виплачується рівними частками. Насамперед – дружині, неповнолітнім дітям (з інвалідністю з дитинства – незалежно від їхнього віку) та батькам військовослужбовця.

– У другу чергу (у разі відсутності представників першої черги) виплата грошового забезпечення здійснюється повнолітнім дітям, рідним братам та сестрам. У загальному розмірі, що не перевищує 20 відсотків.

Із ухваленням законопроєкту у другому читанні депутати навряд чи затягнуть: як уже говорилося, норми і так діють. А з прийняттям закону військові та члени їхніх сімей отримають більш повноцінний соціальний захист.